ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 2024-2025 н.р.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Освітня програма комунального закладу «Вінницький Гуманітарний ліцей № 1 імені М.І. Пирогова» на 2024-2025 навчальні роки розроблена відповідно до ст.33 закону України «Про освіту», ст.15, 38, 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Освітня програма враховує інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році та Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації освітнього процесу.
У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, яка розпочалась у 2020 році, що також має місце в Україні, та необхідністю ведення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб та враховуючи реалії воєнного стану, забезпечення якісного виконання освітньої програми в 2024/2025 навчальному році в школі можливе впровадження навчання з елементами дистанційного навчання за допомогою платформ Zoom, Google, Міtt.
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказами МОН від 09.10.2020 №572, від 17.08.201 №921, від 08.04.2016 №401). При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: 5-11-х – 45 хвилин. Години фізичної культури в 5-11-х класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено наказами Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657, від10.06.2011 №572, від 03.04.2012 №409 із змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №664, №1465.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України “Про повну загальну середню освіту”.
З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2024-2025 навчальному році освітня програма, навчальне навантаження розроблені на основі:
- Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405 (для 8БГД, 9БВГД класів);
- Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджена наказом МОН від 20.04.2018 №408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464).(для 10,11-х класів)
- Для 5А, 6А класів, які навчаються за освітньою програмою базової школи науково-педагогічного проекту «Інтелект України» (адаптаційний цикл, 5-6 класи, додаток 4), яка розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України про «Повну загальну середню освіту» та затверджена наказом МОН України від 19.02.2021 року № 235;
- Для 7А класу, який навчається за освітньою програмою базової середньої освіти науково – педагогічного проекту «Інтелект України», затвердженої наказом МОН України від 03.06.2022 року № 520, таблиця 2;
- для 8(А),9(А) - гімназійних класів (Інтелект), які навчаються за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20 квітня 2018 року № 405, відповідно до наказу МОН України від 03.02.2021 року № 140, додаток №3;
- Для 5-БВГД, 6БВГД, 7БВГД та 8В класах, які навчаються за типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладу загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 16.10.2021 року № 235 (редакції наказу МОН України від 09.08.2024 року № 1120).
Освітня програма комунального закладу «Вінницький гуманітарний ліцей № 1 імені М.І. Пирогова» розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта)
Загальні положення типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня
Типові освітні програми закладу загальної середньої освіти ІІ(базова середня освіта), ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 30вересня 2020 року № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти».
Типова освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Типова освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчальних планів;
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в типових освітніх програмах в залежності від ступеня закладу, пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.
- Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
- Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3640 годин/навчальний рік
для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,
для 9-х класів– 1260 годин/навчальний рік.
- Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову(додається).
- Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається педагогічною радою закладу самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу та відображається в пояснювальній записці навчального плану закладу(додається).
- Варіативна складова навчальних планів використовується на:
- підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години. Враховуючи профіль закладу варіативна складова розподілена на вивчення іноземних мов:
- англійська мова – на профільному рівні ( 5-9 класи);
- німецька, французька та польська мови – рівень стандарту як друга іноземна мова(5-9 класи);
- граматика англійської мови(8, 9 класи);
- експериментальні 5Г та 8Г класи з впровадженням елементів методики при вивченні окремих предметів (зар.література, математика, історія, музичне мистецтво, фізичне виховання)
- запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рідний край, хореографія, креслення, основи споживчих знань, світ професій тощо) – щороку відображається у пояснювальній записці до навчального плану.
У 2024-2025 н.р. у ліцеї введення факультативів не передбачено.
- Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.
- Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.
- З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план закладу містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї Типової освітньої програми.
- У класах з поглибленим вивченням окремих предметів дозволяється навчальне навантаження учнів збільшувати до норм, що не перевищують санітарно-гігієнічних.
- Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" (5-11 класи), інтегрованого курсу «Здоров՚я, безпека та добробут» (5БВГД, 6БВГД, 7БВГД класи та 8В клас) та "Основи здоров'я" (8БГД та 9 БВГД класи), а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
- Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, фітнес тощо.
- Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.
- Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту".
- Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів. (Інформація подана у розподілі додаткових годин на 2024-2025 н.р.)
- Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
- Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.
- Навчальні плани:
- для 8(Б,Г,Д) гімназійних класів,
9(Б,В,Г,Д) гімназійних класів - відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405, таблиця 3 до Типової освітньої програми;
- Перерозподіл навчального часу між предметами для гімназійних та ліцейних класів:
- 8(Б,В,Г,Д) - зменшено на 1 год. фізичну культуру--- збільшено на
0,5 год. ІІ іноземну мову; 0,5 год – не розподілено, оскільки
виходимо за гранично допустиме навантаження.
- 9(Б,В,Г,Д) – зменшено на 1 год. фізичну культуру ---- розподілено 1 год. на курс
за вибором «граматика англійської мови»;
- зменшено на 1 год. фізику --- збільшено на 1 год.
ІІ іноземну мову;
- Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації у навчальних робочих планах реалізовано відповідним чином:
- Для 8(Б,Г,Д) класів 1 год. розподілено 1 год. на курс за вибором
«граматика англійської мови»;
- Для 9 (Б,В,Г,Д) - 0 год.;
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень
|
||
8Б Вивч. 2-х іноз.мов |
8Г Вивч. 2-х іноз.мов |
8Д Вивч. 2-х іноз.мов |
||
Мови і літератури |
Українська мова |
2 |
2 |
2 |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
|
І іноземна мова (Англійська мова) |
5 |
5 |
5 |
|
ІІ іноземна мова |
2,5 нім.фр. |
2,5 нім.пол. |
2,5 нім.пол. |
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
|
Суспільство- знавство |
Історія України |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
Всесвітня історія |
1 |
1 |
1 |
|
Мистецтво |
Мистецтво |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Математика |
Алгебра |
2 |
2 |
2 |
Геометрія |
2 |
2 |
2 |
|
Природо- знавство |
Біологія |
2 |
2 |
2 |
Географія |
2 |
2 |
2 |
|
Фізика |
2 |
2 |
2 |
|
Хімія |
2 |
2 |
2 |
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
1 |
1 |
Інформатика |
2 |
2 |
2 |
|
Здоров᾿я і Фізична культура |
Основи здоров᾿я |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Фізична культура |
2 |
2 |
2 |
|
Разом |
32+2 |
32+2 |
32+2 |
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
1 |
1 |
1 |
|
Курс за вибором «граматика англійської мови» |
1 |
1 |
1 |
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
33 |
33 |
33 |
|
Всього(без урахування поділу класу на групи |
35 |
35 |
35 |
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень
|
|||
9Б Вивч. 2-х іноз.мов |
9В Вивч. 2-х іноз.мов |
9Г Вивч. 2-х іноз.мов |
9Д Вивч. 2-х іноз.мов |
||
Мови і літератури |
Українська мова |
2 |
2 |
2 |
2 |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
І іноземна мова (Англійська мова) |
5 |
5 |
5 |
5 |
|
ІІ іноземна мова (німецька ,французька) |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Суспільство- Знавство |
Історія України |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
Всесвітня історія |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Основи правознавства |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Мистецтво |
Мистецтво |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Математика |
Алгебра |
2 |
2 |
2 |
2 |
Геометрія |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Природо- Знавство |
Біологія |
2 |
2 |
2 |
2 |
Географія |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
|
Фізика |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Хімія |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
1 |
1 |
1 |
Інформатика |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Здоров᾿я і Фізична культура |
Основи здоров᾿я |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Фізична культура |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Разом |
33+2 |
33+2 |
33+2 |
33+2 |
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Курс за вибором «граматика англійської мови» |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
34 |
34 |
34 |
34 |
|
Всього(без урахування поділу класу на групи |
36 |
36 |
36 |
36 |
- Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
1 |
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва |
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально-предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
- Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.
- Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
- Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
- Перелік освітніх галузей.
Освітню програму закладу відповідно до Типової освітньої програми укладено за такими освітніми галузями для всіх класів,
- Мови і літератури ;
- Суспільствознавство;
- Мистецтво;
- Математика;
- Природознавство;
- Технології;
- Здоров’я і фізична культура.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
- Рекомендовані форми організації освітнього процесу.
- Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
- Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
- З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
- Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
- Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
- Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
- Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
- Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
- Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
- Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
- Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
- Освітня програма закладу для базової середньої освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу та затверджує його директор. Окрім освітніхкомпонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.
- Освітня програма закладу та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті ліцею за посиланням sch1.vn.ua
- На основі освітньої програми складається та затверджує навчальний план ліцею, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Перелік навчальних програм (7-9 класи) - 2024-2025 н.р.
Кафедра іноземних мов:
6-9 класи - (всі мови) "Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5 – 9 класи, 2017 рік;
Історія, основи правознавства, громадянська освіта, мистецтво
Клас |
Предмет |
Навчальна програма |
8-Б,Г,Д |
Історія України |
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи . 2017 рік. Пометун О.І.,Мудрий М. М., Пастушенко Р.Я., Бурлака О. В., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Хлипавка Л.М., Щупак І. Я |
8-Б.Г,Д |
Всесвітня історія |
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи . 2017 рік. Пометун О.І.,Мудрий М. М., Пастушенко Р.Я., Бурлака О. В., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Хлипавка Л.М., Щупак І. Я |
9-Б.В,Г,Д |
Історія України |
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи . 2017 рік. Пометун О.І.,Мудрий М. М., Пастушенко Р.Я., Бурлака О. В., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Хлипавка Л.М., Щупак І. Я |
9-Б.В,Г,Д |
Всесвітня історія |
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи . 2017 рік. Пометун О.І.,Мудрий М. М., Пастушенко Р.Я., Бурлака О. В., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Хлипавка Л.М., Щупак І. Я |
9-Б.В,Г,Д |
Основи правознавства |
Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів 2016 рік Ремех Т., Муза О., Євтушенко Р. та ін. |
українська мова
8БГД-загальноосвітні класи- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова: 5- 9 класи / Г. Т. Шелехова, Т. Д. Гнаткович, Н. Б. Коржова, В. І. Новосьолова, М. І. Пентилюк, А. С. Пономаренко, К. В. Таранік-Ткачук. - К., 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН № 804 від 07.06.2017 р.).
9 БВГД класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова: 5-9 класи / Г. Т. Шелехова, М. І. Пентилюк, В. І. Новосьолова, Т. Д. Гнаткович, Н. Б. Коржова, А. С. Пономаренко, К. В. Таранік-Ткачук. - К., 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07. 06. 2017 № 804).
Українська література
8 БГД класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література: 5-9 класи / К. В. Таранік-Ткачук, М. П. Бондар, О. М. Івасюк, С. А. Кочерга, Л. І. Кавун, О. І. Неживий, Н. В. Михайлова, Р. В. Мовчан (керівник групи). - К., 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН № 804 від 07.06.2017 р.).
9БВГД класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література: 5-9 класи / К. В. Таранік-Ткачук, М. П. Бондар, О. М. Івасюк, С. А. Кочерга, Л. І. Кавун, О. І. Неживий, Н. В. Михайлова, Р. В. Мовчан (керівник групи). - К., 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804).
«Фізика. 7– 9 класи», навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 (https://bit.ly/3h84aEX).
5-9 класи (біологія, хімія, географія, ) згідно з чинною
навчальною програмою, затвердженою наказом МОН молоді і спорту України
від 06.06.2012 р. № 664 (з урахуванням змін, затверджених наказом МОН
України від 07.06.2017 № 804).
Математика Для 5–9 класів- Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)
Мистецтво
9 клас
Гайдамака О В.Мистецтво.Рекомендовано Міністерством освіти і наукиУкраїни (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.03.2017 рік № 417)
Трудове навчання (5-9 класи) –програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України № 804 від 07.06.2017 року)
Фізична культура
(6-9 класи) – навчальна програма для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН України № 698 від 03.08.2022 року)
Інформатика.
8, 9 класи – Програма для закладів загальної середньої освіти(авт. О.О. Бондаренко, В.В. Ластовецький, О.П. Пилипчук, Є.А. Шестопалов)
Освітня програма комунального закладу «Вінницький гуманітарний ліцей № 1 імені М.І.Пирогова» розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІступеня (профільна середня освіта).
- Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
- Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:
для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,
для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу (додається);
- Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.
- Педагогічною радою КЗ «Вінницький гуманітарний ліцей №1 імені М.І.Пирогова» рекомендовано для складання власного навчального плану для ІІІ ступеня(профільного) , який містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів відповідно до таблиці №2 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) – затвердженої наказами МОН України від 20.04.2018 року № 408.
- До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова – англійська мова(профільний рівень,), німецька та французька мови як друга іноземна (рівень стандарту)», «Історія: (Історія України», Всесвітня історія)», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України»;
- За модульним принципом реалізовано і зміст базового предмета «Фізика і астрономія». Розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії здійснюється відповідно до навчальних програм.
- Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрали два предмети (мистецтво та інформатику) – які одночасно вивчаються в 10 і 11 класах.
- Частину навчальних годин навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується закладом з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію – вивчення іноземних мов.
Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:
- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;
- курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.
У процесі складання власного навчального плану закладу враховано, що:
- кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;
- у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.
- Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку.
- Заклад може також обирати відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання. Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, передбачених планом для профільних предметів і спеціальних курсів за рахунок додаткових годин .
У 2024-2025 навчальному році у закладі реалізовано курси за вибором з іноземних мов для 10, 11-х класів:
- граматика англійської мови;
- країнознавство;
- основи бізнесу;
- ключ до успіху.
- Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. Факультативні курси реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом.
- Заклад при складанні своїх навчальних планів може збільшувати кількість годин на вивчення базових або профільних предметів за рахунок додаткових годин.
- З метою уникнення одногодинного тижневого вивчення певного предмета або курсу заклад освіти може планувати його вивчення концентровано (впродовж чверті, семестру, навчального року).
- Для недопущення перевантаження учнів можливо враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.
- Навчальні плани :
- для 10(А,Б,В,Г) ліцейних класів з поглибленим вивченням іноземних мов,
- для 11(А,Б,В,Г) ліцейних класів з поглибленим вивченням іноземних мов – відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 p. №408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464), таблиця 2 до Типової освітньої програми;
- Перерозподіл навчального часу між предметами для ліцейних класів:
- 10(А,Б,В,Г) - зменшено на 1 год. фізичне виховання --- збільшено на
1 год. ІІ іноземну мову;
- 11(А,Б,В,Г) – зменшено на 1 год. фізичне виховання --- збільшено на
1 год. ІІ іноземну мову;
- Зменшено на 1 год. фізику – збільшено на 0,5 год. математику, збільшено на 0,5 год. українську мову.
- Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації у навчальних робочих планах реалізовано відповідним чином:
- Для 10(А,Б,В,Г) класів 8 год. розподілено на:
- 3 год. на вивчення англійської мови;
- 2 год. на вивчення ІІ іноземної мови;
- 3 год. на курси за вибором з англійської мови (граматика англійської мови – 1 год., основи бізнесу/ країнознавство –
1 год., ключ до успіху – 1 год.);
- Для 11(А,Б,В,Г) класів 9 год. розподілено на:
- 3 год. – на вивчення англійської мови;
- 4 год. на курси за вибором з англійської мови ( граматика англійської мови – 2 год., основи бізнесу/ країнознавство – 1 год., ключ до успіху – 1 год.);
- 2 год. – на вивчення ІІ іноземної мови.
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|||
10А |
10Б |
10В |
10Г |
|
Вивч. 2-х іноз.мов |
Вивч. 2-х іноз.мов |
Вивч. 2-х іноз.мов |
Вивч. 2-х іноз.мов |
|
Українська мова |
2 |
2 |
2 |
2 |
Англійська мова |
2+3 =31+2 |
2+3 =31+2 |
2+3 =31+2 |
2+3 =31+2 |
Німецька / французька мова |
1+2 |
1+2 |
1+2 |
1+2 |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
Зарубіжна література |
1 |
1 |
1 |
1 |
Історія України |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
Всесвітня історія |
1 |
1 |
1 |
1 |
Громадянська освіта: |
2 |
2 |
2 |
2 |
Мистецтво |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
Математика(алгебра і початки аналізу та геометрія ) |
3 |
3 |
3 |
3 |
Біологія і екологія |
2 |
2 |
2 |
2 |
Географія |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
Фізика і астрономія |
3 |
3 |
3 |
3 |
Хімія |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
Інформатика |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
Фізична культура |
2 |
2 |
2 |
2 |
Захист України |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
Разом |
(28+5)+2 |
(28+5)+2 |
(28+5)+2 |
(28+5)+2 |
Додатковий час на навчальні предмети,факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
8 |
8 |
8 |
8 |
Курси за вибором |
3 |
3 |
3 |
3 |
Граматика англійської мови |
1 |
1 |
1 |
1 |
Основи бізнесу/країнознавство(англ..) |
1 |
1 |
1 |
1 |
Ключ до успіху(англ..) |
1 |
1 |
1 |
1 |
Факультативи, індивідуальні заняття: |
0 |
0 |
0 |
0 |
Гранично допустиме навантаження на одного учня |
36 |
36 |
36 |
36 |
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
38 |
38 |
38 |
38 |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|||
11А |
11 Б |
11В |
11Г |
|
Вивч. 2-х іноз.мов |
Вивч. 2-х іноз.мов |
Вивч. 2-х іноз.мов |
Вивч. 2-х іноз.мов |
|
Українська мова |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
Англійська мова |
2+3 |
2+3 |
2+3 |
2+3 |
Німецька / французька мова |
1+2 |
1+2 |
1+2 |
1+2 |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
Зарубіжна література |
1 |
1 |
1 |
1 |
Історія України |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
Всесвітня історія |
1 |
1 |
1 |
1 |
Мистецтво |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
Математика |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
Географія |
1 |
1 |
1 |
1 |
Біологія та екологія |
2 |
2 |
2 |
2 |
Фізика |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
Астрономія |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Хімія |
2 |
2 |
2 |
2 |
Інформатика |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
Фізична культура |
2 |
2 |
2 |
2 |
Захист України |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
Разом |
(27+5)+2 |
(27+5)+2 |
(27+5)+2 |
(27+5)+2 |
Додатковий час на навчальні предмети,факультативи, індивідуальні заняття
консультації |
9 |
9 |
9 |
9 |
Курси за вибором |
4 |
4 |
4 |
4 |
Граматика англійської мови |
2 |
2 |
2 |
2 |
Основи бізнесу/країнознавство(англ.) |
1 |
1 |
1 |
1 |
Ключ до успіху(англ.) |
1 |
1 |
1 |
1 |
Факультативи, індивідуальні заняття: |
0 |
0 |
0 |
0 |
Гранично допустиме навантаження на одного учня |
36 |
36 |
36 |
36 |
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
38 |
38 |
38 |
38 |
- Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
1 |
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва |
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально-предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
- Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.
- Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
- Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.
- Перелік освітніх галузей.
Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
- Мови і літератури
- Суспільствознавство
- Мистецтво
- Математика
- Природознавство
- Технології
- Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у навчальних програмах (відповідно до таблиці №4 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженого наказом МОН України 20.04.2018 року № 408 (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 року № 1493)).
- Рекомендовані форми організації освітнього процесу.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
- Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.
- Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.
- З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 10-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.
- Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.
- Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
- Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.
- Консультація будується за принципом питань і відповідей.
- Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.
- Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.
- Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.
- Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.
- Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
- Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
- Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
- Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
- Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
- Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
- Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Освітня програма ліцею для здобуття повної загальної середньої освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Освітня програма сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його директор. Окрім освітніхкомпонентів для вільного вибору учнів, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.
Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу за посиланням sch1.vn.ua
На основі освітньої програми складається та затверджується навчальний план закладу, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Перелік навчальних програм (10-11 класи) - 2024-2025 н.р.
Кафедра іноземних мов:
1) 10-11 класи (всі мови) "Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10 – 11 класи, 2018 рік
Навчальні програми історія , основи правознавства, громадянська освіта, мистецтво 10-11 клас
Клас |
Предмет |
Навчальна програма |
10-А,Б.В,Г, |
Історія України |
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи . 2017рік. Мудрий М. М., Баханов К.О., Бурлака О. В., Гирич І.Б.Євтушенко Р.І.та ін. |
10-А,Б.В,Г, |
Всесвітня історія |
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи . 2017рік. Мудрий М. М., Баханов К.О., Бурлака О. В., Гирич І.Б.Євтушенко Р.І.та ін. |
11-А,Б.В,Г, |
Історія України |
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи . 2017рік. Мудрий М. М., Баханов К.О., Бурлака О. В., Гирич І.Б.Євтушенко Р.І.та ін. |
11-А,Б.В,Г, |
Всесвітня історія |
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи . 2017рік. Мудрий М. М., Баханов К.О., Бурлака О. В., Гирич І.Б.Євтушенко Р.І.та ін. |
10-А,Б.В,Г, |
Громадянська освіта |
Громадянська освіта.Навчальна програмаінтегрованогокурсу курсу для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів Бакка Т. Беца Н. та ін. |
10-А,Б.В,Г, |
Мистецтво |
Мистецтво.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11класиРівень стандарту Абрамян Т.О., Аристова Л.С., Гайдамака О.В. та ін. |
11-А,Б.В,Г, |
Мистецтво |
Мистецтво.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11класиРівень стандарту Абрамян Т.О., Аристова Л.С., Гайдамака О.В. та ін. |
Українська література
10 клас
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська література: 10-11 класи. - Рівень стандарту / Мовчан Р. В., Молочко С. Р., Дроздовський Д. І., Коваленко Л. Т., Фасоля А. М., Цимбалюк В. І. (Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.).
11 клас
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська література: 10-11 класи. Рівень стандарту. Мовчан Р.В., Молочко С. Р., Дроздовський Д. І., Коваленко Л. Т., Фасоля А. М., Цимбалюк В. І. (Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.).
Українська мова
10 клас
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська мова: 10-11 класи. - Рівень стандарту / Голуб Н. Б., Котусенко О. Ю., Горошкіна О. М., Новосьолова В. І., Романенко Ю. О., Кондесюк Т. В., Король О. М., Тарасенко О. О., Сергєєва Н. В. (Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.)
11 клас
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська мова: 10-11 класи. - Рівень стандарту / Голуб Н. Б., Котусенко О. Ю., Горошкіна О. М., Новосьолова В. І., Романенко Ю. О., Кондесюк Т. В., Король О. М., Тарасенко О. О., Сергєєва Н. В. (Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.).
«Фізика, 10 – 11 класи» (рівень стандарту та профільний рівень), навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. кол. під кер. Локтєва В. М.) (https://bit.ly/2UKCkWn).
Астрономія. За обранням програми «Фізика, 10 – 11 класи» (авт. кол. під кер. Локтєва В. М.) навчання астрономії здійснюється за програмою «Астрономія» (авт. кол. під кер. Яцківа Я. Я.). У такому разі у навчальному плані й відповідно у класному журналі зазначаються два предмети (окремо фізика і окремо астрономія); у додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти виставляються оцінки з двох предметів.
10-11 класи (біологія, хімія, географія, екологія) згідно з чинною
навчальною програмою,затвердженою наказом МОН України від 23.10.2017 №1407
Математика. Навчальна програма з математики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарт), наказ МОНУ від 23.10.2017 № 1407
Фізична культура (10,11 класи) – Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 10 – 11 класи. Рівень стандарту
Інформатика (10-11 класи) – Навчальна програма (авт. Бондаренко О. О., Ластовецький В. В., Пилипчук О. П., Шестопалов Є. А.)
Захист України - Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти
10 – 11 класи, Рівень стандарту, 2022 (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698).
Освітня програма базової школи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» адаптаційного циклу
(5–6-ті класи)
Вступ
Освітня програма базової школи (далі — Програма) науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» адаптаційного циклу (5–6-ті класи) застосовується для:
- закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою;
- закладів загальної середньої освіти, у яких є класи (групи) з навчанням українською мовою та вивченням другої іноземної мови.
Програма розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі — Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Програма містить:
- вступ, де зазначається загальна інформація про освітню програму, її мета, особливості організації освітнього процесу тощо;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою або продовжити навчання за цією програмою, якщо вони навчалися за іншою освітньою програмою;
- загальний обсяг навчального навантаження учнів 5–6-х класів;
- варіанти навчальних планів із розподілом годин між освітніми галузями /предметами / інтегрованими курсами за роками навчання;
- перелік навчальних програм, які мають / можуть використовуватися в освітньому процесі;
- опис форм організації освітнього процесу та педагогічних технологій;
- види / форми оцінювання та його інструментарій;
- організаційні питання реалізації Програми.
Програма запроваджується в освітній процес закладу освіти рішенням педагогічної ради.
Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» базова середня освіта як другий рівень повної загальної середньої освіти забезпечує наступність із початковою освітою і передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти, а також готовність дитини до навчання на наступному рівні (стаття 10 Закону України «Про освіту», стаття 4 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.
Стратегічними орієнтирами Програми є забезпечення кожної дитини якісною освітою та можливість здобути знання й навички суспільства XXI ст., підвищення ролі вчителя як агента змін в освітньому процесі.
Концептуальними засадами досягнення цілей базової середньої освіти в Програмі є основні положення компетентнісного й особистісно-діяльнісного підходів.
У Програмі передбачено (відповідно до документа «Майбутнє освіти та навичок 2030. Концептуальні рамки навчання. Навички 2030» (Future of Education and Skills 2030. Conceptual learning framework. Skills for 2030; автори: С. Діллон, Ж. Коста, М. Кім, Х. Діксон) формування в учнів трьох видів навичок: когнітивних та метакогнітивних; соціальних та емоційних; фізичних та практичних.
За результатами опанування Програми учні / учениці сформують і розвинуть ключові компетентності: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математичну компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічну компетентність; інформаційно- комунікаційну компетентність; навчання протягом життя; громадянські та соціальні компетентності; культурну компетентність; підприємливість і фінансову грамотність (статті 1, 12 Закону України «Про освіту»).
Зміст Програми структуровано з урахуванням компетентнісного підходу та спрямовано на кінцевий результат освітнього процесу — набуття учнем компетентностей. Програма спрямована не лише на набуття необхідних знань, а на їхнє застосування в різноманітних ситуаціях.
Засадничою ознакою Програми є поняття «навички» як вміння усвідомлено використовувати свої знання для досягнення результатів. Відповідно формування і розвиток навичок відбувається поступово.
У Програмі базова середня освіта проєктується й реалізується на засадах особистісно-діяльнісного підходу як система, що функціонує та розвивається відповідно до основних положень парадигми особистісно зорієнтованої освіти й діяльнісного підходу, зокрема принципів гуманістичної, особистісної та діяльнісної спрямованості освіти.
Унікальність Програми виявляється в тому, що:
- Базова середня освіта за Програмою розглядається як феномен, що функціонує та розвивається відповідно до принципів системного підходу, зокрема принципів: органічної єдності педагогічної системи й середовища, цілеспрямованості, рівноважної відповідності, оптимальності, зворотного зв’язку, єдності програмованого, рефлексивного та адаптивного видів управління тощо. Так, у Програмі реалізується системна модель формування в учнів ключових компетентностей, що дозволяє повною мірою задіяти потенціал закладів загальної середньої освіти завдяки поєднанню предметно- тематичної, міжпредметної та виховної моделей. Зокрема, формування соціальної та громадянської компетентностей учнів 5‒6-х класів відбувається на годинах
спілкування, на заходах і заняттях у дитячих організаціях та клубах тощо (виховна модель), на уроках інтегрованих курсів «Навчаємося разом» та
«Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти» (предметно-тематична модель, оскільки набуття учнями означених компетентностей належить до провідних цілей цих навчальних предметів) та під час вивчення всіх інших предметів / інтегрованих курсів.
- Базова середня освіта за Програмою моделюється й упроваджується в освітній процес на засадах синергетичного підходу як нелінійна система відкритого типу, здатна до самоорганізації. Відкритість освіти виявляється в доцільності її розбудови на основі поєднання різних методологій і підходів, освітніх технологій і методик, а також їхніх компонентів; нелінійність – у необхідності конструювання освітньої системи як гнучкого багатоваріантного системного утворення з правом вибору суб’єктами освітнього процесу одного / кількох варіантів його організації, зокрема й за індивідуальною освітньою траєкторією; здатність до самоорганізації — у переважанні технологій інтерактивного навчання, підвищенні ролі самоосвіти.
- Зміст базової середньої освіти за Програмою визначається згідно з дидактичними принципами відповідності змісту освіти формаційним і цивілізаційним тенденціям розвитку людства взагалі й українського суспільства зокрема. Тому як вихідні розглядаємо положення постнекласичної парадигми освіти, у якій концептуальною освітньою метою визнано створення умов для самоактуалізації та творчої самореалізації особистості в складному нестабільному світі. У зв’язку з вищезазначеним реалізація компетентнісної моделі освіти в Програмі передбачає, з одного боку, упровадження SТЕM-освіти як провідного тренду модернізації національних освітніх систем, а з іншого — формування в учнів соціальної, громадянської, підприємницької, цифрової, державницької та культурної компетентностей, позитивного мислення й емоційного інтелекту.
- Характерними для STEM-освіти в Програмі є:
- STEM-освіта розпочинається в Програмі в початковій школі та продовжується в базовій;
- мета STEM-освіти в Програмі — розвивати в учнів інтерес до навчальних предметів природничо-математичного циклу, а також формувати в них систему взаємопов’язаних компетентностей;
- STEM-освіта в Програмі передбачає поглиблене вивчення предметів природничо-математичного циклу;
- STEM-освіта в Програмі здійснюється на засадах міждисциплінарного та проєктного підходів, що забезпечується завдяки інтегрованому навчанню за темами, а не за предметами, навчанню на основі власних відкриттів, спрямованому на формування в учнів дослідницької компетентності, опанування ними алгоритму розв’язання винахідницьких задач, інноваційної стратегії розробки проєктів;
- STEM-освіта в Програмі реалізує дидактичний принцип практично спрямованості навчання (на основі здобутих знань учні на уроках створюють прототипи / моделі реальних об’єктів, процесів або продукти сучасної індустрії);
- STEM-освіта в Програмі передбачає посилену увагу до вивчення англійської мови як мови міжнародної наукової комунікації;
- STEM-освіта в Програмі здійснюється як під час навчального заняття / навчального процесу, так і поза ним.
- Згідно з принципом єдності змістового та процесуально-діяльнісного (методи, форми, засоби освітнього процесу) компонентів освіти й відповідно до основних положень Концепції «Нова українська школа», Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту повної загальної середньої освіти в освітньому процесі 5‒6-х класів, які навчаються за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України», реалізуються:
- інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення;
- навчання на основі власних відкриттів; проблемне навчання; запитальне навчання, розв’язання винахідницьких задач на основі теорії розв’язання винахідницьких задач тощо);
- технологія раціонального читання;
- технологія повного засвоєння навчальних одиниць;
- технологія збагачення освітнього процесу.
Відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти формування в учнів ключових компетентностей здійснюється за такими освітніми галузями:
- мовно-літературна;
- математична;
- природнича;
- технологічна;
- інформатична;
- соціальна і здоров’язбережувальна;
- громадянська та історична;
- мистецька;
- фізкультурна.
Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою або продовжити навчання за цією Програмою, якщо вони
навчалися за іншою освітньою програмою
Зарахування (переведення) учнів до / з класу, який навчається за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України», відбувається відповідно до чинного законодавства.
До здобуття другого рівня повної загальної середньої освіти адаптаційного циклу (5–6-ті класи) за Програмою допускаються учні, які опанували програму початкового рівня освіти за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» або іншою освітньою програмою, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).
На бажання батьків (або осіб, які їх замінюють) та при наявності вільних місць можливим є перехід (вступ) учня/учениці з класів, які навчаються за іншою освітньою програмою, до класів, які навчаються за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України».
Адміністрація закладу організовує проведення діагностичної перевірки рівня результатів навчання таких учнів. Діагностична перевірка проводиться з математики (письмово) та іноземної мови (усно та письмово).
Для проведення діагностичної перевірки наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджуються склад комісії (голова та члени комісії), графік проведення й діагностичні завдання з математики та іноземної мови.
За результатами діагностичної перевірки висновки комісії оформлюються протоколом. Зарахованим (переведеним) може бути учень / учениця, у якого(ї) діагностична перевірка виявила рівень результатів навчання не нижче достатнього з обох предметів. Якщо кількість бажаючих перевищує кількість вільних місць, то зарахованим / переведеним буде учень / учениця, який(а) набрав(ла) більшу суму балів під час діагностичної перевірки.
На підставі висновків комісії рішення про зарахування (переведення) учня / учениці приймає керівник закладу освіти.
У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та / або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання у порядку, визначеному Положенням про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти (далі — Положення), затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
3 лютого 2016 року за № 184/28314, упродовж першого семестру навчального року.
Для проведення оцінювання (відповідно до абзацу другого пункту четвертого Положення) наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.
Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти.
Загальний обсяг навчального навантаження
для 5–6-х класів закладів загальної середньої освіти, що працюють за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України»
Загальний обсяг навчального навантаження сформовано для:
- закладів освіти з навчанням українською мовою, які працюють за
освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (табл. 1);
- закладів освіти з навчанням українською мовою, які працюють за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» та в яких вивчають другу іноземну мову (табл. 2).
Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання.
Кількість навчальних годин за освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту).
Таблиця 1
Загальний обсяг навчального навантаження для класів, які працюють за освітньою програмою
науково-педагогічного проєкту «Інтелект України»
Назва освітньої галузі |
Кількість годин на тиждень та рік |
|||
|
5-й клас |
6-й клас |
||
Мовно-літературна |
на тиждень |
12,5 |
12,5 |
|
на рік |
437,5 |
437,5 |
||
Математична |
на тиждень |
6 |
6 |
|
на рік |
210 |
210 |
||
Природнича |
на тиждень |
3 |
5 |
|
на рік |
105 |
175 |
||
Соціальна і здоров’язбережувальна |
на тиждень |
1 |
1 |
|
на рік |
35 |
35 |
||
Громадянська та історична |
на тиждень |
1,5 |
2,5 |
|
на рік |
52,5 |
87,5 |
||
Технологічна |
на тиждень |
1 |
1 |
|
на рік |
35 |
35 |
||
Інформатична |
на тиждень |
1 |
1 |
|
на рік |
35 |
35 |
||
Мистецька |
на тиждень |
1 |
1 |
|
на рік |
35 |
35 |
||
Фізична культура*
Усього |
на тиждень |
3 |
3 |
|
на рік |
105 |
105 |
||
на тиждень |
30 |
33 |
||
на рік |
1050 |
1155 |
||
Додаткові години для |
|
|
|
|
вивчення предметів |
|
|
|
|
освітніх галузей, вибіркових освітніх |
на тиждень |
1 |
1 |
|
компонентів, проведення |
|
|
|
|
індивідуальних |
||||
на рік |
35 |
35 |
||
консультацій |
||||
та групових занять |
||||
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
на тиждень |
31 |
34 |
|
на рік |
1085 |
1190 |
||
Гранично допустиме річне навчальне навантаження учнів** |
на тиждень |
28 |
31 |
|
на рік |
980 |
1085 |
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.
** Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не має перевищувати загальної кількості годин, визначеної цим навчальним планом.
Таблиця 2
Загальний обсяг навчального навантаження для класів, які працюють за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України»
та в яких вивчають другу іноземну мову
Назва освітньої галузі |
Кількість годин на тиждень та рік |
||
|
5-й клас |
6-й клас |
|
Мовно-літературна |
на тиждень |
13 |
13 |
на рік |
455 |
455 |
|
Математична |
на тиждень |
6 |
6 |
на рік |
210 |
210 |
|
Природнича |
на тиждень |
3 |
5 |
на рік |
105 |
175 |
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
на тиждень |
1 |
1 |
на рік |
35 |
35 |
|
Громадянська та історична |
на тиждень |
1 |
2 |
на рік |
35 |
70 |
|
Технологічна |
на тиждень |
1 |
1 |
на рік |
35 |
35 |
|
Інформатична |
на тиждень |
1 |
1 |
на рік |
35 |
35 |
|
Мистецька |
на тиждень |
1 |
1 |
на рік |
35 |
35 |
|
Фізична культура* |
на тиждень |
3 |
3 |
на рік |
105 |
105 |
|
Усього |
на тиждень |
30 |
33 |
на рік |
1050 |
1155 |
|
Додаткові години для |
|
|
|
вивчення предметів |
|
|
|
освітніх галузей, вибіркових освітніх |
на тиждень |
1 |
1 |
компонентів, проведення |
|
|
|
індивідуальних консультацій та групових занять |
на рік |
35 |
35 |
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
на тиждень |
31 |
34 |
на рік |
1085 |
1190 |
|
Гранично допустиме річне навчальне навантаження учнів** |
на тиждень |
28 |
31 |
на рік |
980 |
1085 |
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.
** Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не має перевищувати загальної кількості годин, визначеної цим навчальним планом.
Навчальний план для 5-6-х класів закладів загальної середньої освіти, що працюють за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України»
Навчальний план до Програми (табл. 3, 4) розроблено на основі Базового навчального плану для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання Державного стандарту та містить:
- перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;
- розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;
- додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.
Таблиця 3
Навчальний план для 5–6-х класів, які працюють за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України»
Назва освітньої галузі |
Предмети |
5-й клас |
6-й клас |
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
4 |
Українська література |
2 |
2 |
|
Зарубіжна література |
1,5 |
1,5 |
|
Іноземна мова |
5 |
5 |
|
Математична |
Математика |
6 |
6 |
Природнича |
Пізнаємо природу. Моя планета Земля |
2 |
2 |
Пізнаємо природу. Твої фізичні відкриття |
1 |
1 |
|
Географія |
— |
2 |
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Навчаємося разом |
1 |
1 |
Громадянська та історична |
Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти |
1,5 |
2,5 |
Технологічна |
Технології |
1 |
1 |
Інформатична |
Інформатика |
1 |
1 |
Мистецька |
Мистецтво |
1 |
1 |
Фізична культура* |
Фізична культура |
3 |
3 |
Усього |
30 |
33 |
|
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять*** |
|
1 |
1 |
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
На тиждень |
31 |
34 |
На рік |
1085 |
1190 |
|
Гранично допустиме навантаження учнів** |
На тиждень |
28 |
31 |
На рік |
980 |
1085 |
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.
** Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не має перевищувати загальної кількості годин, визначеної цим навчальним планом.
*** У зв’язку з реалізацією у Програмі концепції STEM-освіти 1 годину рекомендовано використати на курс за вибором «Еврика».
Таблиця 4
Навчальний план для 5–6-х класів, які працюють за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» та в яких вивчають другу іноземну мову
Назва освітньої галузі |
Предмети |
5-й клас |
6-й клас |
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
4 |
Українська література |
2 |
2 |
|
Зарубіжна література |
1 |
1 |
|
Перша іноземна мова |
4 |
4 |
|
Друга іноземна мова |
2 |
2 |
|
Математична |
Математика |
6 |
6 |
Природнича |
Пізнаємо природу. Моя планета Земля |
2 |
2 |
Пізнаємо природу. Твої фізичні відкриття |
1 |
1 |
|
Географія |
- |
2 |
|
Соціальна і здоров’я- збережувальна |
Навчаємося разом |
1 |
1 |
Громадянська та історична |
Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти |
1 |
2 |
Технологічна |
Технології |
1 |
1 |
Інформатична |
Інформатика |
1 |
1 |
Мистецька |
Мистецтво |
1 |
1 |
Фізична культура* |
Фізична культура |
3 |
3 |
Усього |
30 |
33 |
|
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей***, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
|
1 |
1 |
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
На тиждень |
31 |
34 |
На рік |
1085 |
1190 |
|
Гранично допустиме навантаження учнів** |
На тиждень |
28 |
31 |
На рік |
980 |
1085 |
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.
** Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не має перевищувати загальної кількості годин, визначеної цим навчальним планом.
*** У зв’язку з реалізацією у Програмі концепції STEM-освіти 1 годину рекомендовано використати на навчальний предмет «Перша іноземна мова».
Мета і завдання мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська література, зарубіжна література (у перекладі українською мовою) реалізуються через навчальні предмети «Українська мова» (5–6-ті класи – 4 год/тижд.), «Українська література» (5–6-ті класи –
2 год/тижд.), «Зарубіжна література» (5–6-ті класи – 1,5 год/тижд. та
5–6-ті класи – 1 год/тижд. для класів, які вивчають другу іноземну мову).
Іншомовна освіта як органічна складова мовно-літературної освітньої галузі представлена навчальним предметом «Іноземна мова» (5–6-ті класи — 5 год/тижд.) та для класів, які вивчають другу іноземну мову, — навчальними предметами «Перша іноземна мова» (5–6-ті класи – 4 год/тижд.) та «Друга іноземна мова» (5–6-ті класи – 2 год/тижд.).
Мета і завдання математичної освітньої галузі реалізуються через навчальний предмет «Математика» (5–6-ті класи – 6 год/тижд.).
Мета і завдання природничої освітньої галузі реалізуються через інтегровані курси «Пізнаємо природу. Моя планета Земля» (5–6-ті класи – 2 год/тижд.), який є пропедевтичним для вивчення системних курсів біології у 7–9-х класах і географії у 6–9-х класах, та «Пізнаємо природу. Твої фізичні відкриття» (5–6-ті класи – 1 год/тижд.), який є пропедевтичним для курсів фізики та хімії у 7–9-х класах, та навчальний предмет «Географія» (6-й клас – 2 год/тижд.).
Мета і завдання соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі
реалізуються через інтегрований курс «Навчаємося разом» (5–6-ті класи –
1 год/тижд.). У межах курсу «Навчаємося разом» інтегрується матеріал навчальних курсів морального спрямування (5–6-ті класи) та курсу «Здоров’я, безпека та добробут» (5–9-ті класи). Навчальна програма зазначеного курсу містить змістові модулі, які реалізують окремі завдання названих курсів, що надало можливість оптимізувати навчальне навантаження учнів і разом з тим виконати вимоги обов’язкових результатів навчання учнів із соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі Державного стандарту.
Мета і завдання мистецької освітньої галузі реалізуються через інтегрований курс «Мистецтво» (5–6-ті класи – 1 год/тижд.) або, за вибором закладу освіти, через окремі предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» (5–6-ті класи – по 0,5 год/тижд.); фізкультурної освітньої галузі – через навчальний предмет «Фізична культура» (5–6-ті класи – 3 год/тижд.). Уроки з фізичної культури, згідно з частиною четвертою статті 26 закону України «Про фізичну культуру і спорт», є обов’язковими і проводяться не менше ніж три рази на тиждень, що відображається у навчальному плані закладу освіти для кожного класу. Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.
Мета і завдання громадянської та історичної освітньої галузі реалізуються через інтегрований курс «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти» (5-й клас – 1,5 год/тижд., 6-й клас – 2,5 год/тижд. та для класів, які вивчають другу
іноземну мову: 5-й клас – 1 год/тижд., 6- й клас – 2 год/тижд.). Відповідно до призначення адаптаційного циклу базової освіти (5–6-ті класи), курс забезпечує наступність між початковою і базовою середньою освітою й готує учнів до продуктивного засвоєння змісту громадянської та історичної галузі в процесі предметного навчання в 7–9-х класах. Ураховано, що в початковій школі серед соціально значущих надпредметних тем, які сприяли формуванню в учнів уявлень про людину в суспільстві, була «громадянська відповідальність». Забезпечено зв’язок зі змістовим наповненням курсів «Я пізнаю світ» і подібних за змістом, що вивчалися у 1–4-х класах, зокрема через актуалізацію знайомих понять і пригадування історичних фактів.
Мета й завдання інформатичної освітньої галузі реалізуються через навчальний предмет «Інформатика» (5–6-ті класи – 1 год/тижд.); технологічної освітньої галузі – через навчальний предмет «Технології» (5–6-ті класи – 1 год/тижд.)
Навчальний план містить інваріантну складову, обов’язкову для виконання всіма закладами загальної середньої освіти, що працюють за Програмою, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Варіативна складова Навчального плану (5–6-ті класи –1 год/тижд.) може використовуватися на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, курсів за вибором, індивідуальні заняття та консультації учнів. У зв’язку зі спрямованістю Програми на реалізацію основних положень STEM-освіти доцільним буде виділення годин варіативної складової на авторський курс за вибором «Еврика» (5–6-ті класи – 1 год/тижд.). Для класів, які вивчають другу іноземну мову, враховуючи спрямованість Програми на реалізацію основних положень STEM-освіти, інтеграцію української освіти в європейський і світовий освітній простір, доцільним буде виділення годин варіативної складової на підсилення предмету інваріантної складової іноземна мова (5–6-ті класи – 1 год/тижд.).
Навчальний план зорієнтований на роботу закладів загальної середньої освіти за 5-денним навчальним тижнем.
Перелік навчальних програм, які мають / можуть використовуватися для реалізації освітньої програми
Для реалізації освітньої програми використовуються як модельні навчальні програми, так і навчальні програми, розроблені не на основі модельних (табл. 5). Навчальні програми можуть бути розроблені для всього рівня базової середньої освіти (5–9-ті класи) або окремо для кожного циклу: адаптаційного циклу (5–6-ті класи) та циклу базового предметного навчання (7– 9-ті класи).
Навчальні програми з грифом «Схвалено для використання в освітньому процесі»:
- Українська мова;
- Українська література;
- Зарубіжна література;
- Математика;
- Пізнаємо природу. Моя планета Земля;
- Пізнаємо природу. Твої фізичні відкриття;
- Географія;
- Навчаємося разом;
- Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти;
- Еврика.
Модельні навчальні програми:
- Іноземна мова;
- Технології;
- Інформатика;
- Мистецтво;
- Фізична культура.
Перелік модельних програм може бути доповнений іншими модельними програмами з грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» через внесення змін до цієї Програми в установленому порядку.
Таблиця 5
Навчальні програми з грифом
«Схвалено для використання в освітньому процесі»:
Навчальна програма «Математика. 5–6-ті класи» для закладів загальної середньої освіти, які працюють за освітньою програмою науково- педагогічного проєкту «Інтелект України» (авт.: Гавриш І. В., Доценко С. О. , Горьков О. А., Скиба С. Б.) |
5–6 |
ДНУ «Інститут Модернізації змісту освіти» |
Схвалено для використання в освітньому процесі. Рішення експертної комісії з математики від 30 травня 2022 року (протокол №7); зареєстровано у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № 3.0189-2022 |
Навчальна програма курсу за вибором «Еврика» для 5–8-х класів закладів загальної середньої освіти, які працюють за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (авт.: Гавриш І. В., Доценко С. О., Горьков О. А., Скиба С. Б.) |
5–8 |
ДНУ «Інститут Модернізації змісту освіти» |
Схвалено для використання в освітньому процесі. Рішення експертної комісії з математики від 30 травня 2022 року (протокол №7); зареєстровано у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № 3.0190-2022 |
Навчальна програма «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти (інтегрований курс)» для 5–6-х класів закладів загальної середньої освіти, які працюють за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту (авт.: Гавриш І. В., Аркуша О. Г., Боарь М. С., Дяків В. Г., Мудрий М. М., Пастушенко Р. Я., Хлипавка Л. М.) |
5–6 |
ДНУ «Інститут Модернізації змісту освіти» |
Схвалено для використання в освітньому процесі. Рішення експертної комісії з громадянської освіти, правознавства, етики та предметів морального спрямування від 30 травня 2022 року (протокол № 4); зареєстровано у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № 3.0197-2022 |
Навчальна програма «Пізнаємо природу. Моя планета Земля» для 5–6-х класів закладів загальної середньої освіти, що працюють за освітньою програмою науково- педагогічного проєкту «Інтелект України» (авт.: Гавриш І. В., Гога С. С., Задорожний К. М., Калиновська Г. О.) |
5–6 |
ДНУ «Інститут Модернізації змісту освіти» |
Схвалено для використання в освітньому процесі. Рішення експертної комісії з біології та екології від 31 травня 2022 року (протокол № 4), з географії від 25 травня 2022 року (протокол № 4); зареєстровано у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № 3.0199-2022 |
Навчальна програма «Пізнаємо природу. Твої фізичні відкриття» для 5–6-х класів закладів загальної середньої освіти, що працюють за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (авт.: Гавриш І. В., Сухов Р. В.) |
5–6 |
ДНУ «Інститут Модернізації змісту освіти» |
Схвалено для використання в освітньому процесі. Рішення експертної комісії з фізики від 06 червня 2022 року (протокол № 3), з хімії від 25 травня 2022 року (протокол № 4); зареєстровано у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № 3.0201-2022 |
Навчальна програма «Географія» для 6–9-х класів закладів загальної середньої освіти, що працюють за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (авт.: Гавриш І. В., Гога С. С., Свір Н. В.) |
6–9 |
ДНУ «Інститут Модернізації змісту освіти» |
Схвалено для використання в освітньому процесі. Рішення експертної комісії з географії від 25 травня 2022 року (протокол № 4); зареєстровано у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № 3.0196-2022 |
Навчальна програма «Українська мова. 5–9-ті класи» для закладів загальної середньої освіти, що працюють за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (авт.:Гавриш І.В., Семихат Н. В., Дроф’як С. М., Новожилова Н. М.) |
5–9 |
ДНУ «Інститут Модернізації змісту освіти» |
Схвалено для використання в освітньому процесі. Рішення експертної комісії з української мови від 13 червня 2022 (протокол № 2); зареєстровано у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № 3.0251-2022 |
Навчальна програма «Українська література. 5–6-ті класи» для закладів загальної середньої освіти, що працюють за освітньою програмою науково- педагогічного проєкту «Інтелект України» (авт. Гавриш І. В., Гученко О. В., Мартиновець С. В.) |
5–6 |
ДНУ «Інститут Модернізації змісту освіти» |
Схвалено для використання в освітньому процесі. Рішення експертної комісії з літератури (української та зарубіжної) від 24 червня 2022 року (протокол № 4); зареєстровано у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № 3.0271-2022 |
Навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6-ті класи» (1,5 години на тиждень) для закладів загальної середньої освіти, що працюють за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (авт.: Гавриш І. В., Гученко О. В., Мартиновець С. В.) |
5–6 |
ДНУ «Інститут Модернізації змісту освіти» |
Схвалено для використання в освітньому процесі. Рішення експертної комісії з літератури (української та зарубіжної) від 13 червня 2022 року (протокол № 3); зареєстровано у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № 3.0255-2022 |
Навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6-ті класи» (1 година на тиждень) для закладів загальної середньої освіти, що працюють за освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (авт.: Гавриш І. В., Гученко О. В., Мартиновець С. В.) |
5–6 |
ДНУ «Інститут Модернізації змісту освіти» |
Схвалено для використання в освітньому процесі. Рішення експертної комісії з літератури (української та зарубіжної) від 13 червня 2022 року (протокол № 3); зареєстровано у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № 3.0256-2022) |
Навчальна програма «Навчаємося разом (інтегрований курс)» для 5–9-х класів для закладів загальної середньої освіти, що працюють за освітньою програмою науково- педагогічного проєкту «Інтелект України» (авт.: Гавриш І. В., Щербакова О. О., Холтобіна О. У., Щербаков О. Ф., Луценко Є. В.) |
5–9 |
ДНУ «Інститут Модернізації змісту освіти» |
Схвалено для використання в освітньому процесі. Рішення експертної комісії з літератури (української та зарубіжної) від 13 червня 2022 року (протокол № 3); зареєстровано у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № 3.0257-2022) |
Модельні навчальні програми
Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5–9-ті класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М. Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.) |
5–9 |
Сайт МОН |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України; наказ МОН від 12.07.2021 № 795 |
Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5–9-ті класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Зимомря І. М., Мойсюк В. А, Тріфан М. С., Унгурян І. К., Яковчук М. В.) |
5–9 |
Сайт МОН |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України; наказ МОН від 12.07.2021 № 795 |
Модельна навчальна програма «Друга іноземна мова. 5–9-ті класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М., Мацькович М. Р., Глинюк Л. М., Браун Є. Л.) |
5–9 |
Сайт МОН |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України; наказ МОН від 12.07.2021 № 795 |
Модельна навчальна програма «Інформатика. 5–6-ті класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Морзе Н. В., Барна О. В.) |
5–6 |
Сайт МОН |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України; наказ МОН від 12.07.2021 № 795 |
Модельна навчальна програма «Інформатика. 5–6-ті класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.) |
5–6 |
Сайт МОН |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України; наказ МОН від 12.07.2021 № 795 |
Модельна навчальна програма «Інформатика. 5–6-ті класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Завадський І. О., Коршунова О. В., Лапінський В. В.) |
5–6 |
Сайт МОН |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України; наказ МОН від 12.07.2021 № 795 |
Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5–6-ті класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (авт. Масол Л. М., Просіна О. В.) |
5–6 |
Сайт МОН |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України; наказ МОН від 12.07.2021 № 795 |
Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5–6-ті класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Кондратова Л. Г.) |
5–6 |
Сайт МОН |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України; наказ МОН від 12.07.2021 № 795 |
Модельна навчальна програма «Технології. 5–6-ті класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Терещук А. І., Абрамова О. В., Гащак В. М., Павич Н. М.) |
5–6 |
Сайт МОН |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України; наказ МОН від 12.07.2021 № 795 |
Модельна навчальна програма «Технології. 5–6-ті класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Туташинський В. І.) |
5–6 |
Сайт МОН |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України; наказ МОН від 12.07.2021 № 795 |
Модельна навчальна програма «Технології. 5–6-ті класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Ходзицька І. Ю, Горобець.О. В, Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М.) |
5–6 |
Сайт МОН |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України; наказ МОН від 12.07.2021 № 795 |
Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5–6-ті класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Педан О. С., Коломоєць Г. А., Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та ін.) |
5–6 |
Сайт МОН |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України; наказ МОН від 12.07.2021 №795 (у редакції наказу МОН від 10.08.2021 № 898) |
Форми організації освітнього процесу та педагогічні технології
В освітньому процесі 5‒6-х класів за Програмою реалізуються:
- інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, зокрема кооперативне навчання, робота в парах або групах, авторські технології («Робота з множинним текстом», «Складання і розігрування діалогів», «Синтез думок», «Тонкі і товсті запитання», «Учитель», «Шість капелюхів» тощо); технологія навчання в грі; дискусія («Я — висловлювання», «Обери позицію»,
«Парламентські слухання», «Ток-шоу» тощо); метод проєктів; тренінги (соціально-психологічні тренінги, тренінги особистісного зростання тощо), афірмації, що спрямовані на становлення учнів як суб’єктів життєдіяльності, патріотів України, активних членів громадянського суспільства, які сповідують традиційні й новітні демократичні цінності, ідеї позитивного мислення, а також здатні самостійно та критично мислити, працювати в команді, ефективно взаємодіяти з іншими людьми;
- навчання на основі власних відкриттів; проблемне навчання; запитальне навчання, розв’язання винахідницьких задач на основі теорії розв’язання винахідницьких задач тощо);
- технологія раціонального читання, метою якої є формування в учнів таких наскрізних умінь, означених у законі України «Про освіту» (стаття 12), як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, а також спроможність опрацьовувати значний обсяг наукової та навчальної інформації за обмежений час. Сутність цієї технології полягає в системній роботі над формуванням в учнів: 1) технічної складової читання за допомогою комплексу спеціальних вправ, що спрямовані на підвищення темпу читання вголос і про себе, розширення обсягу симультанного сприйняття одиниць тексту й удосконалення процесів запам’ятовування; 2) здатності розуміти прочитане, критично осмислювати й оцінювати інформацію завдяки вправам «Техніка аргументації»; 3) спроможності переказувати текст, виділяючи інформацію, яку необхідно запам’ятати, та раціонально запам’ятовувати її, висловлювати усно та письмово власну думку щодо прочитаного, обґрунтовуючи її, завдяки комплексу вправ, зокрема «Учитель» тощо; 4) уміння створювати на основі прочитаного власні есе, тексти- розповіді, тексти-описи, тексти- міркування;
- технологія повного засвоєння навчальних одиниць, що ґрунтується на таксономії Б. Блума, теорії поетапного формування розумових дій, методиці інтервальних повторень (застосування та створення інтелект-карт та карт знань, візуалізація інформації, «Фотоапарат», «Найрозумніший», «Великі перегони»,
«Коло словникових слів», «Ключові слова», «Запам’ятовую ефективно»,
«Актор», «Активне слухання»);
- технологія збагачення освітнього процесу, що ґрунтується на тріадній моделі збагачення Дж. Рензуллі. Відповідно до цієї моделі в Програмі
передбачено систему заходів, спрямованих на створення умов для розвитку в учнів мотивації, креативності та інтелекту.
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.
У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмі закладу освіти. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти.
За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та / або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.
Види / форми оцінювання та його інструментарій
Відповідно до статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне).
Під формувальним розуміють інтерактивне оцінювання прогресу учнів. Формувальне оцінювання допоможе кожному учневі / учениці бачити власний освітній поступ, рівень сформованості ключових компетентностей, а вчителеві / учительці – аналізувати, корегувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, визначати мету та шляхи реалізації освітніх завдань.
Поточне оцінювання – оцінювання результатів виконання учнями конкретних завдань: відповідей на запитання під час індивідуального, групового та фронтального опитування, письмових завдань (зокрема, через виконання самостійних робіт, тестування, організацію роботи з текстами тощо). Ідеться про результати опрацювання джерел (текстових, візуальних, діаграм, графіків, схем) та результати взаємоконтролю учнів у парах і групах у цифровій (тестування в електронному форматі) і практичній (організація виконання різних видів досліджень, навчальних проєктів тощо) формі.
Підсумкове оцінювання – оцінювання результатів навчання за певний період: за час вивчення розділу програми (тематичне), семестр (семестрове) та навчальний рік (річне).
Мета підсумкового оцінювання — встановити відповідність / невідповідніст