A A A K K K
для людей з порушеннями зору
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
"ВІННИЦЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ЛІЦЕЙ №1
ІМЕНІ М.І. ПИРОГОВА"
Знання мов - це пізнання світу!

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 2022-2023 н.р.

Дата: 02.09.2022 14:06
Кількість переглядів: 14

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказа директора комунального закладу «Вінницький гуманітарний 

ліцей № 1 імені М.І. Пирогова» 

01.09.2022 №128

 

ОСВІТНЯ  ПРОГРАМА

комунального закладу «Вінницький гуманітарний ліцей  № 1 імені М.І. Пирогова» для:

 

5А,Б,В,Г,Д та 6В кл. (НУШ);

ІІ ступеня (базова середня освіта);

ІІІ ступеня (профільна середня освіта)

на 2022-2023 навчальний рік

 

 

 

 

ПОГОДЖЕНО

Протокол засідання педагогічної ради

01.09.2022 р.  № 1

 

 

 

 

Освітня програма

комунального закладу  

«Вінницький гуманітарний ліцей  № 1 

імені М.І. Пирогова»

для 5АБ,В,Г,Д класів та 6В класу 

 за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції 

«Нова українська школа»

 

1. Вступна частина

Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. 

Тип навчального закладу: гуманітарний ліцей №1 ім. М.І. Пирогова з поглибленим вивченням іноземних мов.

Мова навчання – українська. Режим роботи – п’ятиденний.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2022-2023 навчальному році освітня програма   розроблялася на основі:

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405.

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджена наказом МОН від 20.04.2018 №408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464).

Організація освітньої діяльності в 5-х класах закладів загальної середньої освіти, які за Наказом МОН України № 406 від 02.04. 2021р. є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» (далі Проєкту) у 2022/2023 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898 (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898).

Освітня програма комунального закладу «Вінницький Гуманітарний ліцей №1 імені М.І.Пирогова» на 2021/2022 та 2022-2023 навчальні роки розроблена відповідно до ст.33 закону України «Про освіту», ст.15, 38, 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Освітня програма враховує інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році, та  Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації освітнього  процесу.

У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, яка розпочалась у 2020 році, що також має місце в Україні, та необхідністю ведення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб та враховуючи реалії воєнного стану,  забезпечення якісного виконання освітньої програми в 2022/2023 навчальному році в школі можливе впровадження дистанційного навчання за допомогою платформ Zoom, Google.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказами МОН від 09.10.2020 №572, від 17.08.201 №921, від 08.04.2016 №401). При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: 5-11-х – 45 хвилин. Години фізичної культури в 5-11-х класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено наказами Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657, від10.06.2011 №572, від 03.04.2012 №409 із змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №664, №1465.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”.

 

МЕТА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ:

Реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентоздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність);

забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість;

реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків;

наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів;

зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності  в змісті освіти.

 

ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ: 6В клас з  2021–2022 н.р.,

5-ті класи -  2022-2023 н.р.

 

НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ:

Згідно з  чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм таких ступенів навчання:

ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років.

При реалізації освітньої програми забезпечити:

логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;

Здійснити навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.

Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.

Запровадити в освітній процес школи сучасні технології навчання, зокрема: проектні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, рейтингового оцінювання, окремі освітні тренди.

Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової. запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток.

Реалізувати навчання за наскрізними лініями через: організацію розвивального освітнього середовища, роботу в проектах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Врахувати вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

 

КОНТРОЛЬ І КОРЕКЦІЯ:

- реалізувати проект «Шкільний моніторинг як інструмент системи внутрішнього забезпечення якості освіти»;

- виробити критерії оцінки реалізації освітньої програми.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти, табелем навчальних досягнень учня / учениці). 

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюють комісію, затверджують її склад (голову та членів комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складають за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314. 

Загальний обсяг навчального навантаження

 

Загальний обсяг річного навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою (5-6 класи) згідно з типовим планом наведено в Таблиці 1.

Таблиця 1

Назва освітньої галузі Навчальне навантажен

ня 5 клас 6 клас 

Рекомендоване* Мінімальне* Максимальне* Рекомендоване* Мінімальне* Максимальне*

Мовно-літературна ** На тиждень 11 10 13 11 10 13

На рік 385 350 455 385 350 455

Математична На тиждень 5 4 6 5 4 6

На рік 175 140 210 175 140 210

Природнича На тиждень 2 1,5 3 4 2 5

На рік 70 52,5 105 140 70 175

Соціальна і здоров’я-збережувальна На тиждень 1,5 1 3 1,5 1 3

На рік 52,5 35 105 52,5 35 105

Громадянська та історична На тиждень 1 1 2 2 1,5 3

На рік 35 35 70 70 52,5 105

Технологічна На тиждень 2 1 3 2 1 3

На рік 70 35 105 70 35 105

Інформатична На тиждень 1,5 1 2 1,5 1 2

На рік 52,5 35 70 52,5 35 70

Мистецька На тиждень 2 1 3 2 1 3

На рік 70 35 105 70 35 105

Фізична культура*** На тиждень 3 3 3 3 3 3

На рік 105 105 105 105 105 105

Усього На тиждень 29 32

На рік 1015 1120

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять На тиждень 2 2

На рік 70 70

Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) На тиждень 31 34

На рік 1085 1190

Гранично допустиме навантаження учнів**** На тиждень 28 31

На рік 980 1085

Навчальний план по кожному класу окремо додається.

Перелік модельних навчальних програм

Відповідно до навчального плану визначено  перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі (перелік затверджено педрадою протокол №1 від 31.08.2021р.)

Модельні навчальні програми для 5 класу

у 2021/2022 навчальному році

Освітня галузь Модельна навчальна програма Кількість

назва автор(и) учнів учителів

Мовно-літературна

(українська мова, українська та зарубіжна

літератури) «Українська мова.

5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти

 

«Українська література. 

5-6 класи»

 

 

 

 

 

 

 

 

«Зарубіжна література. 

5-6 класи»

для закладів загальної середньої освіти

Голуб Н.Б.

Горошкіна О.М.

 

 

Яценко Т.О., 

Качан Т.Б., 

Кизилова В.В., Пахаренко В.І., 

Дячок С.О., 

Овдійчук Л.М., 

Слижук О.А., 

Макаренко В.М., 

Тригуб І.А.

 

Ніколенко О.М., 

Ісаєва О.О., 

Клименко Ж.В., 

Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., 

Туряниця В. Г., Тіхоненко С.О., 

Вітко М.І., 

Джангобекова Т.А. 34

 

 

 

 

 

 

34

 

 

 

 

34 2

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

Мовно-літературна

(іншомовна освіта) Іноземна мова.

5-9 класи

 

 

 

 

Друга іноземна мова. 

5-9 класи (англійська, іспанська, німецька, французька)  Зимомря І.М. 

Мойсюк В.А.

Тріфан М.С.

Унгурян І.К. 

Яковчук М.В.

 

Редько В.Г.,  

Шаленко О.П.,   Сотникова С.І., КоваленкоО.Я.,  Коропецька І.Б.,

Якоб О.М.,   Самойлюкевич І.В., Добра О. М.,

Kiop Т.М.,

Мацькович М.Р., 

Глинюк Л. М.,

Браун Є.Л. 34

 

 

 

 

 

 

34 3

 

 

 

 

 

 

3

Математична «Математика. 5-6 класи»

для закладів загальної середньої освіти

Василишин М.С., Миляник А.І., Працьовитий М.В., Простакова Ю.С., Школьний О.В. 34 1

Природнича «Пізнаємо природу», 5-6 класи(інтегрований курс)» Коршевнюк Т.В. 34 1

Громадянська та

історична освіта "Вступ до історії України та громадянської освіти 

5 клас" для закладів загальної середньої освіти

Бурлака О.В., 

Власова Н.С.,

Желіба О.В., 

Майорський В.В., Піскарьова І.О.,

Щупак І.Я. 34 1

Соціальна та

здоров’язбережна Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс) Воронцова Т.В.,

Пономаренко В.С.,

Лаврентьєва І.В.,

Хомич О.Л. 34 1

Технологічна «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти Ходзицька І. Ю, Горобець.О. В, 

Медвідь О. Ю., 

Пасічна Т. С., 

Приходько Ю. М. (дівчата)

 

Туташинський В.І. (хлопці)

 

 

 

 

34

 

 

 

 

2

Інформатична «Інформатика.5-6 класи» Пасічник О.В., 

Чернікова Л.А. 34 2

Мистецька «Мистецтво. 5-6 класи»  (інтегрований курс)  для закладів загальної середньої освіти Кондратова Л. Г 34 1

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік модельних навчальних програм

Відповідно до навчального плану визначено  перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі (перелік затверджено педрадою протокол №1 від 01.09.2022р.)

 

Інформація

про вибір модельних навчальних програм для 5 та 6 класів 

у 2022-2023 навчальному році

Освітня галузь Модельна навчальна програма 

6-й клас Модельна навчальна програма 

5 класи

назва автор(и) назва автор(и)

Мовно-літературна

(українська мова, українська та зарубіжна

літератури) «Українська мова. 

6 класи». для закладів загальної середньої освіти

 

«Українська література. 

6 класи»

 

«Зарубіжна література. 

6 класи»

для закладів загальної середньої освіти

Заболотний О.В.,

Заболотний В.В.,

Лавринчук В.П.,

Пліванчук К.В.,

Попова Т.Д.

 

 

 

Архипова В.П., Січкар С.І.,   

Шило С.Б.

 

Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., 

Мацевко-

Бекерська Л.В., 

Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., 

Туряниця В. Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А. «Українська мова» для 

5 класу закладів загальної середньої освіти 

 

«Українська література» для 5 класу закладів загальної

середньої освіти 

 

«Зарубіжна література» для 5 класу закладів 

 

 

 

Авраменко О.М.

 

 

 

 

 

 

 

Калиниця О.В., 

Дячок С.О.,   

за   редакцією Ковбасенка Ю.І.). 

 

 

 

 

Ніколенко О.М., Мацевко-Бекерська Л.В., Рудніцька Н.П., Ковальова Л.Л., Орлова О.В., Юлдашева Л.  П., 

Туряниця В. Г., Лебедь Д. О.).

Мовно-літературна

(іншомовна освіта) Іноземна мова.

5-9 класи

 

 

 

Друга іноземна мова, 5-9 класи (англійська, іспанська, німецька, французька)  Зимомря І.М. Мойсюк В.А.

Тріфан М.С. 

Унгурян І.К. 

Яковчук М.В.

 

Редько В.Г.,  Шаленко О.П.,   Сотникова  С.І., Коваленко О.Я.,  Коропецька  І.Б.,  Якоб О.М.,   Самойлюкевич І.В., 

Добра О.М., 

Kiop Т.М., Мацькович М.Р., Глинюк Л.М.,

Браун Є.Л.). Іноземна мова.

5-9 класи

 

 

 

 

Друга іноземна мова, 5-9 класи (англійська, іспанська, німецька, французька)  Зимомря І.М. Мойсюк В.А.

Тріфан М.С. Унгурян І.К. Яковчук М.В.

 

Редько  В. Г.,  Шаленко О. П.,   Сотникова С.І., Коваленко О. Я.,  Коропецька  І.Б.,  Якоб О.М.,   Самойлюкевич І.В., 

Добра О. М., 

Kiop Т.М., Мацькович М.Р., Глинюк Л.М.,

Браун Є.Л.).

Математична «Математика. 5-6 класи»

для закладів загальної середньої освіти Істер О.С. «Математика» для 5 класу закладів загальної середньої

освіти Істер О. С.

Природнича «Пізнаємо природу», 

6 класи (інтегрований курс)» Коршевнюк Т.В. «Пізнаємо природу», 

5 класи

(інтегрований курс)» Коршевнюк Т.В., Ярошенко О.Г.

 

Громадянська та

історична освіта "Вступ до історії України та громадянської освіти 6 клас" для закладів загальної середньої освіти Бурлака О.В., Власова Н.С.,

Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О.,

Щупак І.Я. «Вступ до історії України та громадянської освіти» для

5 класу Влacoв В.С., Гирич І. Данилевська О.М.

Соціальна та

здоров’я-збережна Здоров’я,

безпека та добробут. 

6 класи

(інтегрований курс) Воронцова Т.В.,

Пономаренко В.С.,

Лаврентьєва І.В.,

Хомич О.Л. «Здоров’я, безпека та добробут» для

5 класу закладів загальної середньої освіти Воронцова Т.В.,

Пономаренко В.С.,

Лаврентьєва І.В.,

Хомич О.Л.

Технологічна «Технології. 

6 класи» для закладів загальної середньої освіти Ходзицька І. Ю, Горобець О. В, Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М. (дівчата)

Туташинський В.І.

(хлопці) «Технології. 

5 класи» для закладів загальної середньої освіти Ходзицька І. Ю, Горобець О. В, Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М. (дівчата)

Туташинський В.І.

(хлопці)

Інформатична «Інформатика6 класи» Ривкінд Й.Я.,

Лисенко Т.І.,

Чернікова Л.А.,

Шакотько В.В. «lнформатика»   5 клас 

Морзе В., 

Барна О.В.

Мистецька «Мистецтво. 6 класи»  (інтегрований курс)  для закладів загальної середньої освіти Кондратова Л. Г «Мистецтво» інтегрований курс для 5 класу закладів загальної середньої освіти Кондратова Л.Г., Федун С.І., Чорний О.В.

Фізична культура “Фізична культура. 

5-6 класи” 

для закладів загальної середньої освіти Педан О.С

Коломоєць Г.А.,

Боляк А.А.,

Ребрина А.А..

Деревянко В.В.,

Стеценко О.І.,

Остапенко О.І., Лакіза О.М., 

Костик В.М. та інші “Фізична культура. 

5-6 класи” для закладів загальної середньої освіти Педан О.С

Коломоєць Г.А.,

Боляк А.А.,

Ребрина А.А..

Деревянко В.В.,

Стеценко О.І.,

Остапенко О.І., Лакіза О.М., 

Костик В.М. та інші

 

Опис форм організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб. 

У рамках академічної свободи обрано наступні Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

 формування компетентностей;

 розвитку компетентностей;

 перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

 корекції основних компетентностей;

 комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«ігри», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання. 

В оцінюванні навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне формувальне оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Поточне формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Окрім поточного формувального та підсумкового (семестрового, річного) оцінювання, педагогічні працівники закладу освіти можуть ухвалити рішення про здійснення проміжного оцінювання результатів навчання з окремих предметів/інтегрованих курсів. Періодичність і процедури здійснення проміжного оцінювання й види діяльності, результати яких підлягають проміжному оцінюванню, визначають педагогічні працівники закладу освіти залежно від дидактичної мети та з урахуванням відповідної навчальної програми. 

 

 

 

Поточне формувальне оцінювання

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:

Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання. 

Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня/ учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. 

Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання.  

Корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у Додатку [1]. 

 

Підсумкове оцінювання

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагогічна рада закладу протокол №1 від 31.08.2021 ухвалила рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента. А саме,

Семестрове оцінювання здійснювати з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюватиметься за потреби на розсуд закладу освіти залежно від епідситуації. 

Річне оцінювання здійснювати на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня/учениці протягом року. 

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. 

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами). 

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). 

Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.  

 

 

 

 

Критерії та шкала оцінювання

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв: 

розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);

планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;

рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності. 

Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання заклад освіти застосовує Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти (Додаток [2]) або на її основі розробляються  власні критерії та шкалу оцінювання. У пропонованій Орієнтовній рамці оцінювання навчальних досягнень навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий. 

Заклад може здійснювати підсумкове та, у разі застосування, проміжне, оцінювання результатів навчання за рівневою, 12-бальною або за власною шкалою оцінювання, затвердженою рішенням педагогічної ради, – за умови затвердження правил переведення до системи (шкали) оцінювання, визначеної законодавством. Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством. 

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, прийнято рішення на педагогічній раді колективу від 31.08.2021р.протокол №1,що  у першому семестрі 5-го класу до початку ІІ чверті  підсумкове та, у разі застосування, проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі). Перейти від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в  І чверті І семестру  до оцінювання за бальною шкалою з  ІІ чверті І семестру.При виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінки за І та ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику.

Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)). 

Для розроблення та/або оцінки вже розроблених власних критеріїв і шкали оцінювання заклад використовує Орієнтовні вимоги до критеріїв та шкал оцінювання (Додаток 3) 

Додаток 1

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК 

ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

 

№ Назва Опис інструмента

1 Аналіз портфоліо Перевірка рівня навчальних досягнень за допомогою портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання

2 Відповідь хором Учні одночасно усно реагують на певну репліку. Це може бути відповідь на запитання, висловлення згоди чи незгоди із запропонованим твердженням, повторення сказаного вчителем , тощо

3 Візьми і передай Спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи; учні записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову повернеться до них. Потім обговорюють результати в групі

4 Внутрішнє / зовнішнє коло Учні стають у два кола, внутрішнє та зовнішнє,обличчям одне до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному запитання по темі, яку вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і утворюються нові пари. Потім процедура повторюється

5 Газетний заголовок Вигадайте газетний заголовок, який може бути написаний до теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події

6 Гра в кубик Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте учнів у групи по 4. У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, учень може доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна записувати

7 Доповни думку Письмова перевірка розуміння стратегії, коли учні заповнюють пропуски у пропонованому твердженні

8 Есе «хвилинка» Питання для есе на одну хвилину – це конкретне питання з орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке можна відповісти за одну-дві хвилини

9 Запис у журнал Учні записують у свій журнал або зошит розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну тему, урок, поняття або вивчене

10 Записні книжки учнів Інструмент для учнів для відстежування навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися?

11 Збір ідей Учитель ставить запитання або дає завдання. Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок / відповідей / тверджень. Учні, що завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і просить його поділитися записаними ідеями. Учні викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них в аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі

12 З-Х-В та ЗХВ+ Учні відповідають групами, в парах або індивідуально на запитання «Що ми вже знаємо?» (З), «Що ми хотіли б дізнатися?» (Х) та «Що вже вивчили за темою?» (В). Плюс (+) просить учнів класифікувати отримані знання за допомогою концептуальної карти або наочної схеми, яка відображає ключову інформацію. Потім кожен учень записує короткий підсумок (на один абзац) про вивчене

13 Картка на вихід Це письмові відповіді учнів на запитання на картках, які учням роздають наприкінці уроку, після завершення певного виду роботи, теми тощо

14 Концептуальна карта Будь-яка можлива форма схематичної наочності, яка допомагає учням побачити взаємозв'язки між поняттями за допомогою побудованих схем ключових слів, що позначають такі поняття

15 Лідер за номером Учні об’єднуються в групи по чотири і кожному члену групи присвоюється номер. Учитель ставить питання / проблему і всі чотири учні її обговорюють. Вчитель називає номер і відповідний учень у кожній групі відповідає

16 Найзаплутаніший (або найясніший) момент Це варіант однохвилинки. Можна дати учням трохи більше часу для відповіді на запитання. Запитайте (в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми): «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або

«Що вам здалося незрозумілим у понятті «_________»?

17 Перевірка неправильного розуміння Учитель надає учням поширені або передбачувані помилкові твердження з певної теми, щодо певного принципу або процесу і запитує, чи згодні вони з цим чи ні та чому. Учні мають дати аргументовані відповіді. Перевірка неправильного розуміння може також застосовуватися у формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри «правильно-неправильно»

18 Перефразування Учні мають висловити власними словами основну ідею уроку чи щойно поясненої теми

19 Підбиття підсумків Форма роздумів одразу після певного виду роботи

20 Підказка за аналогією 

Учні мають сформулювати думку на основі підказки-аналогії: 

(певне поняття, принцип або процес) ________ виглядає як _______________тому що ___________________

21 Підсумок А-Б-В Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов'язане з вивченою темою

22 Підсумок або питання на картках Учитель час від часу роздає картки й просить учнів писати з обох сторін за такими правилами: 

(Один бік) на підставі вивченого (теми, розділу), опишіть основну велику ідею, яку ви зрозуміли, у формі короткого висновку. 

(Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у вигляді твердження або запитання

23 Підсумок одним реченням Учнів просять написати підсумкове речення, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» щодо певної теми

24 Підсумок одним словом Учні мають обрати з-поміж наведених варіантів (або запропонувати самостійно) слово, яке найкраще підсумовує тему

25 Подумай – запиши – обговори в парі – поділися Учні обдумують відповідь самостійно, записують її, об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами, а потім озвучують її всьому класу

26 Подумай – розкажи в парі Вчитель ставить учням запитання. Учні самостійно формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Вчитель викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у класі

27 Пригадай – підсумуй – запитай – пов’яжи за 2 хвилини (ППЗП2) За дві хвилини учні повинні пригадати та назвати у правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на попередньому занятті; за дві хвилини підсумувати ці пункти одним реченням, записати одне основне запитання, на яке вони хочуть отримати відповідь та знайти одну прив'язку цього матеріалу до основної теми предмету чи курсу

28 Рішення-рішення Учитель висловлює певну думку, потім просить учнів зайняти сторону, що відповідає їхній думці з цієї теми і поділитися аргументацією. Учні можуть змінювати сторону після обговорення

29 Самооцінювання Процес, під час якого учні збирають дані про власне навчання, аналізують що саме відображує їхні успіхи в досягненні навчальних цілей та планують наступні кроки

30 Семінар за Сократом Учні ставлять питання одне одному з певного важливого питання або теми. Питання ініціюють розмову, яка триває як серія відповідей та додаткових запитань

31 Сигнали руками Учні на прохання вчителя показують визначені сигнали рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного поняття, принципу або процесу: 

«Розумію ______ і можу пояснити» 

(наприклад, великий палець вгору). 

«Ще не зовсім розумію _______» 

(наприклад, великий палець вниз). 

«Не впевнений щодо ______» 

(наприклад, помахати рукою)

32 Скажи щось Учні по черзі обговорюють у групі певний прочитаний розділ або переглянуте відео

33 Сортування слів Учням дають набір словникових термінів, які вони сортують за заданими або створеними ними категоріями

34 Спінер ідей Учитель створює спінер, розділений на 4 сектори з написами «Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни». Після пояснення нового матеріалу вчитель крутить спінер та просить учнів відповісти на запитання залежно від місця зупинки спінера. Наприклад, спінер зупиняється на секторі «Підсумуй», тоді вчитель може сказати: «Назви ключові поняття, про які щойно йшлося»

35 Спостереження Учитель готує протокол спостереження із переліком учнів у класі, де буде зазначено, за якими сааме очікуваними результатами він буде спостерігати. Рухаючись класом, він спостерігає за учнями, коли вони працюють, і робить необхідні записи та позначки в протоколі спостереження

36 Тестування За допомогою тестування вчитель перевіряє опанування учнями фактичної інформації, понять. 

Орієнтовні типи тестових завдань:

Декілька правильних варіантів

Правильно/Неправильно

Коротка відповідь

Знайди відповідність

Розширена відповідь 

37 Трикутна призма (червоний, жовтий, зелений) Учні дають вчителеві зворотний зв'язок, показуючи колір, що відповідає рівню розуміння

38 Усне опитування Учитель пропонує учням відповісти на запитання, наведені нижче:

Чим це _________схоже на/відрізняється від_________?

Які характерні риси/елементи________________?

Як іще можна показати/проілюструвати________?

У чому полягає головна ідея, ключова концепція, мораль _____________?

Як _________стосується ________________?

Які деї / деталі можна додати до _______________?

Наведіть приклад ___________________?

Що не так з___________________?

Який висновок ви могли б зробити з_____________?

Які висновки можна зробити з___________?

На яке питання ми намагаємося відповісти? Яку проблему ми намагаємося вирішити?

Щови можете сказати про ____________________?

Що може статися, якщо _______________?

Які критерії можна взяти для оцінки _____________?

Які докази підтверджують____________________?

Як ми можемо довести / підтвердити ____________?

Як це можна розглядати з точки зору_____________?

Які альтернативи ____________________ слід розглянути?

Який підхід/стратегію  ви могли б використати для ________?

39 Учнівська конференція Бесіда з кожним учнем особисто для перевірки рівня розуміння

40 Хрестики-нулики Набір видів роботи, з яких учні самостійно можуть обирати ті, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми. Набір представлений у вигляді сітки з дев'яти квадратів, схожої на дошку для гри в хрестики-нулики, можна попросити учнів обирати так, щоб зрештою закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і можуть бути адаптовані залежно від глибини знань

41 Хто швидше? Робота в парі – слухач і ведучий. Обидва знають категорію (тему), однак ведучий стоїть спиною до дошки / екрану. З'являються слова на задану тему, слухач дає підказки, а ведучий намагається вгадати слово. Пара, яка завершила першою, встає

42 Швидкий запис Попросіть учнів відповісти за 2-10 хвилин на відкриті запитання або твердження

43 Шкала Лайкерта Учитель наводить 3-5 тверджень, які явно не є істинними або помилковими, але дещо спірними. Мета полягає в тому, щоб допомогти учням подумати над текстом, а потім обговорити його з однокласниками. Наприклад, 

«Герой (ім'я) не повинен був робити (щосаме).»

Повністю погоджуюся

не погоджуюся

погоджуюся

повністю не погоджуюся

44 3-2-1 Учні виконують такі варіанти завдань, визначаючи за прочитаним текстом: 

три речі, які ви дізналися, два цікаві факти, одне питання, що залишилося;

три ключові слова, дві відмінності між _, один вплив на _;

три важливі факти, дві цікаві ідеї, одне уявлення про себе як учня;

три нові терміни, дві нові ідеї, одна річ, яку потрібно обдумати;

три питання до тексту (незнайомі слова або незрозумілі ідеї), два прогнози за текстом (що станеться далі, враховуючи вже прочитане), знайдіть один зв'язок у тексті (з тим, що ви вже знали або випробували)

45 Трихвилинна пауза Трихвилинна пауза дає змогу учням зупинитися, обміркувати певні представлені явища та ідеї, прив'язати їх до вже наявних знань або досвіду та попросити роз'яснень.

Я змінив(ла) ставлення до....

Я більше дізнався(лася) про...

Мене здивувало...

Я почувався(лася)...

46 Є питання, в кого є відповідь? Учитель робить два набори карток. Перший набір має запитання за певним розділом навчання. У другому наборі містяться відповіді. Учитель роздає картки з відповідями учням, а потім він або учень зачитує классу питання на картці. Всі учні перевіряють свої картки з відповідями, щоб знайти правильну

 

 

 

Додаток 2

ОРІЄНТОВНА РАМКА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Рівні 

Категорії 

критеріїв Початковий рівень

1 – 3 балів Середній рівень

4 – 6 балів Достатній рівень

7 – 9 балів Високий рівень

10 – 12 балів

Планування та здійснення навчального пошуку, аналіз текстової та графічної інформації Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

планує й здійснює навчальний пошук;

опрацьовує текстову та/або графічну інформацію

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

планує й здійснює навчальний пошук;

ставить запитання до змісту навчального матеріалу;

опрацьовує й інтерпретує текстову та/або графічну інформацію без істотних змістових і логічних неточностей Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя або інших осіб:

планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом;

ставить уточнювальні запитання;

використовує інформацію з кількох джерел; 

опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію; 

порівнює інформацію з кількох джерел Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб:

планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом;

ставить запитання на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків;

використовує інформацію з різних джерел;

опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію; 

аналізує й порівнює інформацію з різних джерел;

критично оцінює надійність джерела й достовірність інформації

Комунікація, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення;

відтворює почуту або прочитану інформацію, допускаючи істотні змістові та/або логічні неточності Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення;

відтворює почуту або прочитану інформацію без істотних змістових та/або логічних неточностей;

презентує результати своєї навчальної діяльності Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення;

висловлює власну думку й наводить приклади на її підтвердження;

презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності) Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення;

висловлює й логічно обґрунтовує власну думку, наводить приклади на її підтвердження;

творчо презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності)

Виконання практичних завдань та розв’язання повсякденних проблем із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя або інших осіб:

виконує навчальну дію на рівні копіювання зразка її виконання;

розпізнає, називає окремі об’єкти вивчення

 

 

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

виконує навчальну дію із застосування знань, що охоплюються навчальним матеріалом, за зразком;

може порівняти окремі об’єкти вивчення

 

 

Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб:

застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, у типових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме:

формулює проблемні питання, пропонує можливі способи виконання завдання або розв’язання проблеми; 

складає план для виконання / розв’язання відповідно до інструкцій та/або успішно виконує окремі етапи такого виконання / розв’язання;

може аналізувати та порівнювати об’єкти вивчення Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб:

застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, для виконання практичних завдань та/або розв’язання повсякденних проблем у нетипових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме: 

формулює проблемні питання, висуває гіпотези;

успішно виконує завдання або розв’язує проблему відповідно до інструкцій;

обґрунтовує обраний спосіб розв’язання / виконання, спираючись на знання й досвід;

може класифікувати й узагальнювати об'єкти вивчення

Рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності Учень / учениця розпізнає помилки, логічні або змістові неточності в результатах навчальної діяльності після того, як на них вказує вчитель

 

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб:

розпізнає й виправляє окремі помилки та робить часткові уточнення в результатах навчальної діяльності Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб :

успішно виправляє окремі помилки й робить часткові уточнення в результатах власної навчальної діяльності;

визначає окремі труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності й можливі шляхи їх подолання Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб

аналізує результати власної навчальної діяльності із застосуванням критеріїв оцінювання, успішно виправляє помилки й робить уточнення;

визначає труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності, та можливі шляхи їх подолання 

 

Додаток 3

ОРІЄНТОВНІ ВИМОГИ ДО КРИТЕРІЇВ І ШКАЛ ОЦІНЮВАННЯ 

Інструмент для оцінювання якості критеріїв і шкал оцінювання 

Критерій 1

Незадовільно 2

Задовільно 3

Добре 4

Відмінно

Чіткість і зрозумілість критеріїв Критерії є незрозумілими, не стосуються змісту навчальної програми або за змістом істотно перекривають один одного Критерії можна зрозуміти, але вони недостатньо чітко розмежовуються між собою або не повністю відповідають змісту навчальної програми та/або виду навчальної діяльності Критерії загалом є зрозумілими, чітко розмежовуються між собою й загалом відповідають змісту навчальної програми та виду навчальної діяльності Кожен критерій є виразним і чітко окресленим, повністю відповідає змісту навчальної програми й виду навчальної діяльності 

Чіткість розмежування 

між рівнями досягнень Неможливо або майже неможливо розрізнити рівні досягнень між собою Рівні досягнень можна розрізнити між собою, але розмежування недостатньо чітке Розмежування між рівнями досягнень є очевидним Кожен рівень досягнень є чітко окресленим і кожен наступний рівень відрізняється від попереднього за чіткими й логічними ознаками 

Надійність шкали оцінювання Перехресне оцінювання часто призводить до істотних відмінностей у результатах Перехресне оцінювання іноді призводить до відмінних результатів Є загальна узгодженість між результатами при перехресному оцінюванні (різниця менше 5-10% або ½ рівня) Результати перехресного оцінювання є послідовно однаковими 

Обізнаність учнів про критерії та шкалу оцінювання Учні не знають про критерії та шкалу оцінювання Учні знають про критерії та шкалу оцінювання і мають певне уявлення про очікувані результати їх навчальної діяльності Критерії та шкала оцінювання відкрито використовуються для презентації завдання й супроводу учнів Критерії та шкала оцінювання є предметом обговорення й постійного супроводу учнів у процесі навчальної діяльності

Підтримка розвитку метакогнітивних навичок учнів Учні не знають про критерії та шкалу оцінювання і не можуть використовувати її для регулювання власної навчальної діяльності Учнів повідомлено про критерії та шкалу оцінювання, але під час навчальної діяльності критерії та шкала не перебувають у фокусі уваги Учні знають про критерії та шкалу оцінювання як про інструмент, що допомагає зрозуміти, чого вони навчаються, що їм вдається добре, а над чим треба попрацювати Критерії та шкала оцінювання постійно перебувають у фокусі уваги і використовуються як інструмент, що допомагає учням зрозуміти, чого вони навчаються, що їм вдається добре, а над чим треба попрацювати

Участь учнів у розробленні та застосуванні критеріїв і шкали оцінювання Учні не беруть участі ні в розробленні, ні в застосуванні критеріїв і шкали оцінювання в процесі навчання Учням пропонують готові критерії та шкалу оцінювання для можливого самооцінювання в процесі навчання Учні обговорюють і надають пропозиції до проєкту критеріїв і шкали, є відповідальними за їхнє застосування для самооцінювання та/або взаємооцінювання в процесі навчання Учителі й учні разом відповідають за розроблення критеріїв і шкал оцінювання; учні постійно застосовують їх для самооцінювання й узаємооцінювання в процесі навчання

Шкала оцінювання критеріїв: 

0 – 5.0 = потребують доопрацювання 5.5 – 7.5 = застосовні 8.0 - 10 = добре 10.5 – 12.0 = відмінно 

Кожний показник рівня 1 = 0.5 балів, рівня 2 = 1.0 бал, рівня 3 = 1.5 бали, рівня 4 = 2.0 бали. 

За кожним критерієм кількість балів визначається лише за одним рівнем. 

 

Загальні положення типової освітньої програми 

закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

Типові освітні програми закладу загальної середньої освіти ІІ (базова середня освіта), ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 «Про деякі питання державних стандартів  повної загальної середньої освіти».

Типова освітня програма  окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт). 

Типова освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які  подані в рамках навчальних планів;

• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в типових освітніх програмах в залежності від ступеня закладу, пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою. 

• Освітня програма КЗ «Вінницький гуманітарний ліцей № 1 імені М.І. Пирогова»  розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) – затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 року № 405  та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) – затвердженої наказами МОН України від 20.04.2018 року № 408 (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 року № 1493) – для всіх класів,  окрім:

 Для 5А класу, який навчається за освітньою програмою базової  школи науково – педагогічного проекту «Інтелект України» (адаптаційний цикл, 5-6 класи, додаток 4), яка розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України про «Повну загальну середню освіту»  та затверджена наказом МОН України від 19.02.2021 року  № 235;

 для 5(БВГД класів - (НУШ) – наказом МОН України від 19.02.2021 року № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти », додаток №3

 для 6А та 7А класів, які навчаються за науково - педагогічним проектом «Інтелект України» - наказом МОН України від 03.02.2020 року № 140 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 02 листопада  2016 року № 1319 та визнання такими, що втратили чинність , деяких наказів Міністерства освіти і науки України» ;

 для 6В класу (НУШ) – наказом МОН України від 19.02.2021 року № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти », додаток №3

 

Освітня програма комунального закладу «Вінницький гуманітарний ліцей № 1 імені М.І. Пирогова» розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта)

• Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі  взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

 Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: 

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, 

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, 

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, 

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, 

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. 

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані закладу:

- відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 року № 405, таблиця №3 для  6БГД, 7БВГД, 8АБВГД, 9АБВГД класів;

- відповідно до освітньої програми базової  школи науково – педагогічного проекту «Інтелект України» (адаптаційний цикл, 5-6 класи, додаток 4), яка розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України про «Повну загальну середню освіту»  та затверджена наказом МОН України від 19.02.2021 року  № 235  для 5А класу;

- відповідно  до  наказу МОН України від 03.02.2020 року № 140 для 6А, 7А класів, які навчаються за науково - педагогічним експериментом  «Інтелект  України»;

- відповідно до наказу МОН України від 19.02.2021 року № 235 для 5(БВГД) класів (НУШ) та 6В класу(НУШ), додаток №3.

 Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову(додається).

 Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається педагогічною радою закладу самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу та  відображається в пояснювальній записці навчального  плану закладу(додається).

 Варіативна складова навчальних планів використовується на:

- підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу  чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.  Враховуючи профіль закладу варіативна складова розподілена на вивчення іноземних мов: 

 англійська мова – на профільному  рівні ( 5-9 класи);

 німецька, французька та польська  мови – рівень стандарту як друга іноземна мова (5-9 класи);

 граматика англійської мови (8, 9 класи);

 експериментальний 6Г клас з впровадженням елементів методики  при вивченні окремих предметів (зар. література, математика, історія, музичне мистецтво, фізичне виховання) 

- запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рідний край, хореографія, креслення, основи споживчих знань, світ професій тощо) – щороку відображається у пояснювальній записці до навчального плану.  

У 2022-2023 н.р. у ліцеї введено факультативи:

 з  польської мови для учнів  6Б класу;

 з французької мови для учнів 6Г та 6Д класів;

 з музичного мистецтва для учнів  6БГД класів;

 з образотворчого мистецтва для учнів  6БГД класів.

 Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

 Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

 З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план закладу містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї Типової освітньої програми. 

 У класах з поглибленим вивченням окремих предметів дозволяється навчальне навантаження учнів збільшувати до норм, що не перевищують санітарно-гігієнічних.

 Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура"(5-11 класи), інтегрованого курсу «Здоров՚я, безпека та добробут»(5БВГД, 6В класи) та "Основи здоров'я"(6БВГ, 7БВГД, 8АБВГД та 9 АБВГД класи), а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. 

 Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад  формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, фітнес тощо.

 Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

 Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". 

 Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів. (Інформація подана у розподілі додаткових годин на 2022-2023 н.р.)

 Відповідно до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021 року № 235 години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

 Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

 

• Очікувані результати навчання здобувачів освіти. 

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей  учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти

1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. 

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально-предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

 організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

 окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

 предмети за вибором;

 роботу в проектах;

 позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

Наскрізна лінія Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. 

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. 

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. 

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

• Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

 Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

 Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

 

• Перелік освітніх галузей. 

Освітню програму закладу  відповідно до Типової освітньої програми укладено за такими освітніми галузями  для всіх класів, окрім 5БВГД(НУШ) та 6В(НУШ):

 Мови і літератури ;

 Суспільствознавство;

 Мистецтво;

 Математика;

 Природознавство;

 Технології;

 Здоров’я і фізична культура.

Для 5БВГД  та 6В класів, які навчаються за програмою НУШ освітня програма укладена за такими освітніми галузями:

 Мовно – літературна;

 Математична;

 Природнича;

 Соціальна і здоров՚язберігаюча;

 Громадянська  та  історична;

 Інформатична;

 Технологічна;

 Мистецька;

 Фізична  культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

• Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

- Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

 формування компетентностей;

 розвитку компетентностей; 

 перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

 корекції основних компетентностей; 

 комбінований урок.

- Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

- З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

- Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

- Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. 

- Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

- Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

- Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

- Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

• Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. 

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

 кадрове забезпечення освітньої діяльності;

 навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

 матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

 якість проведення навчальних занять;

 моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

 оновлення методичної бази освітньої діяльності;

 контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

 моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу;

 створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

• Освітня програма закладу базової середньої освіти  передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

• Освітня програма закладу для базової середньої освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу та затверджує його директор. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

• Освітня програма закладу  та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті  ліцею  за посиланням   sch1.edu.vn.ua

• На основі освітньої програми складається та затверджує навчальний план  ліцею, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 

Перелік навчальних програм (6-9 класи) - 2022-2023 н.р.

 

Кафедра іноземних мов: 

6-9 класи - (всі мови) "Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих   шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5 – 9 класи, 2017 рік; 

 

Історія, основи правознавства, громадянська освіта, мистецтво 

Клас Предмет Навчальна програма

6-Б,Г,Д Всесвітня історія. Історія України

(Інтегрований курс)

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України. Всесвітня історія.  5–9 класи .  2017 рік.

Пометун О.І.,Мудрий М. М., Пастушенко Р.Я., Бурлака О. В., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Хлипавка Л.М., Щупак І. Я.

7-А Інтелект Історія України НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України. Всесвітня історія.  5–9 класи .  2017 рік.

Пометун О.І.Мудрий М. М., Пастушенко Р.Я., Бурлака О. В., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Хлипавка Л.М., Щупак І. Я.

7-А Інтелект Всесвітня історія НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України. Всесвітня історія.  5–9 класи .  2017 рік.

Пометун О.І.,Мудрий М. М., Пастушенко Р.Я., Бурлака О. В., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Хлипавка Л.М., Щупак І. Я.

7-Б.В.Г.Д Історія України НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України. Всесвітня історія.  5–9 класи .  2017 рік.

Пометун О.І.,Мудрий М. М., Пастушенко Р.Я., Бурлака О. В., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Хлипавка Л.М., Щупак І. Я

7-Б.В.Г.Д Всесвітня історія НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України. Всесвітня історія.  5–9 класи .  2017 рік.

Пометун О.І.,Мудрий М. М., Пастушенко Р.Я., Бурлака О. В., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Хлипавка Л.М., Щупак І. Я

8-А,Б.В,Г,Д Історія України НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України. Всесвітня історія.  5–9 класи .  2017 рік.

Пометун О.І.,Мудрий М. М., Пастушенко Р.Я., Бурлака О. В., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Хлипавка Л.М., Щупак І. Я

8-А,Б.В,Г,Д Всесвітня історія НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України. Всесвітня історія.  5–9 класи .  2017 рік.

Пометун О.І.,Мудрий М. М., Пастушенко Р.Я., Бурлака О. В., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Хлипавка Л.М., Щупак І. Я

9-А,Б.В,Г,Д Історія України НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України. Всесвітня історія.  5–9 класи .  2017 рік.

Пометун О.І.,Мудрий М. М., Пастушенко Р.Я., Бурлака О. В., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Хлипавка Л.М., Щупак І. Я

9-А,Б.В,Г,Д Всесвітня історія НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України. Всесвітня історія.  5–9 класи .  2017 рік.

Пометун О.І.,Мудрий М. М., Пастушенко Р.Я., Бурлака О. В., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Хлипавка Л.М., Щупак І. Я

9-А,Б.В,Г,Д Основи  правознавства Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів 

2016 рік

Ремех Т.,  Муза О., Євтушенко Р. та ін.

 

українська мова 

 

6 клас 

Загальноосвітні - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова: 5-9 класи / Г. Т. Шелехова, М. І. Пентилюк, В. І. Новосьолова, Т. Д. Гнаткович, Н. Б. Коржова, А. С. Пономаренко, К. В. Таранік-Ткачук. - К., 2013 (зі змінами, затвердженими на¬казом МОН № 804 від 07. 06. 2017 р.).

 

7 клас

«Інтелект» - Навчальна програма з української мови для учнів 5–9-х класів,

що працюють за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України»,

підготовлена Гавриш І. В., Семихат Н. В., Дроф’як С. М., Новожиловою Н. М.

Загальноосвітні класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова: 5- 9 класи / Г. Т. Шелехова, М. І. Пентилюк, В. І. Новосьолова, Т. Д. Гнаткович, Н. Б. Коржова, А. С. Пономаренко, К. В. Таранік-Ткачук. - К., 2013 (зі змінами, затвердженими на¬казом МОН № 804 від 07. 06. 2017 р.).

8 клас

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова: 5- 9 класи / Г. Т. Шелехова, Т. Д. Гнаткович, Н. Б. Коржова, В. І. Новосьолова, М. І. Пентилюк, А. С. Пономаренко, К. В. Таранік-Ткачук. - К., 2013 (зі змінами, затвердженими на¬казом МОН № 804 від 07.06.2017 р.).

9 клас

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова: 5-9 класи / Г. Т. Шелехова, М. І. Пентилюк, В. І. Новосьолова, Т. Д. Гнаткович, Н. Б. Коржова, А. С. Пономаренко, К. В. Таранік-Ткачук. - К., 2013 (зі змінами, затвердженими на¬казом МОН від 07. 06. 2017 № 804).

 

Українська  література 

6 клас 

Загальноосвітні - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська література: 5- 9 кла¬си / К. В. Таранік-Ткачук, М. П. Бондар, О. М. Івасюк, С. А. Кочерга, Л. І. Кавун, О. І. Неживий, Н. В. Михайлова, Р. В. Мовчан (керівник групи). - К., 2013 (зі змі¬нами, затвердженими наказом МОН № 804 від 07.06.2017 р.).

 

7 клас

Загальноосвітні - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література: 5-9 класи / К. В. Таранік-Ткачук, М. П. Бондар, О. М. Івасюк, С. А. Кочерга, Л. І. Ка¬вун, О. І. Неживий, Н. В. Михайлова, Р. В. Мовчан (керівник групи). - К., 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН № 804 від 07.06.2017 р.).

«Інтелект» - Експериментальна  навчальна  програмадля  закладів  загальної  середньої  освіти, що  працюють  за  науково-педагогічним  проєктом  «Інтелект  України»

 

8 клас

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література: 5-9 класи / К. В. Таранік-Ткачук, М. П. Бондар, О. М. Івасюк, С. А. Кочерга, Л. І. Ка¬вун, О. І. Неживий, Н. В. Михайлова, Р. В. Мовчан (керівник групи). - К., 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН № 804 від 07.06.2017 р.).

 

9 клас

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література: 5-9 класи / К. В. Таранік-Ткачук, М. П. Бондар, О. М. Івасюк, С. А. Кочерга, Л. І. Ка¬вун, О. І. Неживий, Н. В. Михайлова, Р. В. Мовчан (керівник групи). - К., 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804).

«Фізика. 7– 9 класи», навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 (https://bit.ly/3h84aEX).

 

5-9 класи (біологія, хімія, географія, природознавство) згідно з чинною

навчальною програмою, затвердженою наказом МОН молоді і спорту України

від 06.06.2012 р. № 664 (з урахуванням змін, затверджених наказом МОН

України від 07.06.2017 № 804).

 

Математика Для 5–9 класів - Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

 

Мистецтво 

7 клас «Інтелект України»

Масол Л.М., Гайдамака О.В., Кузьменко Г.В., Лемешева Н.А. Мистецтво (інтегрований курс). Рекомендовано Міністерством освіти і наукиУкраїни (лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.06.2020 рік № 1/11-3674)

9 клас

Гайдамака О В.Мистецтво.Рекомендовано Міністерством освіти і наукиУкраїни (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.03.2017 рік № 417)

 

Трудове навчання (5-9 класи) –програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України № 804 від 07.06.2017 року)

 

Фізична культура 

(6-9 класи) – навчальна програма для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН України № 698 від 03.08.2022 року)

 

Інформатика. 

6-А, 6-Б, 6-Г, 6-Д  класи (авт. О.О. Бондаренко, В.В. Ластовецький, О.П. Пилипчук, Є.А. Шестопалов)

7,8,9  класи (авт. Бондаренко О. О., Ластовецький В. В., Пилипчук О. П., Шестопалов Є. А.)

 

 

 

 

Освітня програма комунального закладу «Вінницький гуманітарний ліцей № 1 імені М.І. Пирогова» розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта).

• Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. 

- Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для  10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: 

для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, 

для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. 

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу (додається); 

- Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту.  Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

- Педагогічною радою КЗ «Вінницький гуманітарний ліцей №1 імені М.І. Пирогова» рекомендовано для складання власного навчального  плану для  ІІІ ступеня(профільного) , який містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів відповідно до таблиці №2   Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) – затвердженої наказами МОН України від 20.04.2018 року № 408.

- До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова – англійська мова(профільний рівень,),  німецька та французька мови як друга іноземна (рівень стандарту)», «Історія: (Історія України», Всесвітня історія)», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України»;

- За модульним принципом реалізовано і зміст базового предмета «Фізика і астрономія». Розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії здійснюється відповідно до навчальних програм.

- Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрали два предмети (мистецтво та інформатику) – які одночасно вивчаються в 10 і 11 класах.

- Частину навчальних годин  навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується закладом  з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію – вивчення іноземних мов.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

 

У процесі складання власного навчального плану закладу враховано, що:

 кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети; 

 у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.

 Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку.

 Заклад  може також обирати відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання. Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, передбачених планом для профільних предметів і спеціальних курсів  за рахунок додаткових годин . 

У 2022-2023 навчальному році  у закладі реалізовано курси за вибором  з іноземних мов для 10, 11-х класів:

- граматика англійської мови;

- країнознавство;

- основи бізнесу;

- ключ до успіху.

 Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. Факультативні курси реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом. 

 Заклад  при складанні своїх навчальних планів може збільшувати кількість годин на вивчення базових або профільних предметів за рахунок додаткових годин.

 З метою уникнення одногодинного тижневого вивчення певного предмета або курсу заклад освіти може планувати його вивчення концентровано (впродовж чверті, семестру, навчального року).

 Для недопущення перевантаження учнів  можливо  враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

 

• Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти

1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. 

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально-предметних  компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором; 

- роботу в проектах; 

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

 

 

Наскрізна лінія Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. 

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. 

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. 

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. 

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

• Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. 

 Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

 Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

• Перелік освітніх галузей. 

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

 Мови і літератури 

 Суспільствознавство

 Мистецтво

 Математика

 Природознавство

 Технології

 Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у навчальних програмах  (відповідно до таблиці №4  Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженого наказом МОН України 20.04.2018 року № 408 (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 року № 1493)).

• Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: 

 формування компетентностей;

 розвитку компетентностей; 

 перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; 

 корекції основних компетентностей;

 комбінований урок.

- Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. 

- Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

- З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

- Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

- Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

- Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

- Консультація будується за принципом питань і відповідей.

- Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. 

- Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. 

- Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

- Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

- Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

- Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. 

- Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

- Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

- Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

- Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

• Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. 

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

 кадрове забезпечення освітньої діяльності;

 навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

 матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

 якість проведення навчальних занять;

 моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

 оновлення методичної бази освітньої діяльності;

 контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

 моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

 створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма ліцею для здобуття повної загальної середньої освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма  сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його директор. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнів, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу  за посиланням sch1.edu.vn.ua

На основі освітньої програми  складається  та затверджується навчальний план закладу, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 

Перелік навчальних програм (10-11 класи) - 2022-2023 н.р.

 

Кафедра іноземних мов: 

1)  10-11 класи (всі мови) "Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10 – 11 класи, 2018 рік

 

Навчальні програми історія , основи правознавства, громадянська освіта, мистецтво 10-11 клас

Клас Предмет Навчальна програма

10-А,Б.В,Г, Історія України НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України. Всесвітня історія.  10–11 класи .  2017рік.

Мудрий М. М., Баханов К.О., Бурлака О. В., Гирич І.Б.Євтушенко Р.І.та ін. 

10-А,Б.В,Г, Всесвітня історія НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України. Всесвітня історія.  10–11 класи .  2017рік.

Мудрий М. М., Баханов К.О., Бурлака О. В., Гирич І.Б.Євтушенко Р.І.та ін. 

11-А,Б.В,Г, Історія України НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України. Всесвітня історія.  10–11 класи .  2017рік.

Мудрий М. М., Баханов К.О., Бурлака О. В., Гирич І.Б.Євтушенко Р.І.та ін. 

11-А,Б.В,Г, Всесвітня історія НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА  для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України. Всесвітня історія.  10–11 класи .  2017рік.

Мудрий М. М., Баханов К.О., Бурлака О. В., Гирич І.Б.Євтушенко Р.І.та ін. 

10-А,Б.В,Г, Громадянська освіта Громадянська освіта.Навчальна програмаінтегрованогокурсу курсу для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Бакка Т. Беца Н. та ін.

10-А,Б.В,Г, Мистецтво Мистецтво.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11класиРівень стандарту

Абрамян Т.О., Аристова Л.С., Гайдамака О.В. та ін.

11-А,Б.В,Г, Мистецтво Мистецтво.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11класиРівень стандарту

Абрамян Т.О., Аристова Л.С., Гайдамака О.В. та ін.

 

Українська література

10 клас

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчан¬ня. Українська література: 10-11 класи. - Рівень стандарту / Мовчан Р. В., Молоч¬ко С. Р., Дроздовський Д. І., Коваленко Л. Т., Фасоля А. М., Цимбалюк В. І. (Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.).

 

11 клас

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчан¬ня. Українська література: 10-11 класи. - Рівень стандарту / Мовчан Р. В., Молоч¬ко С. Р., Дроздовський Д. І., Коваленко Л. Т., Фасоля А. М., Цимбалюк В. І. (Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.).

 

Українська мова

10 клас

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська мова: 10-11 класи. - Рівень стандарту / Голуб Н. Б., Котусенко О. Ю., Горошкіна О. М., Новосьолова В. І., Романенко Ю. О., Кондесюк Т. В., Король О. М., Тарасенко О. О., Сергєєва Н. В. (Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.)

 

11 клас

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська мова: 10-11 класи. - Рівень стандарту / Голуб Н. Б., Котусенко О. Ю., Горошкіна О. М., Новосьолова В. І., Романенко Ю. О., Кондесюк Т. В., Король О. М., Тарасенко О. О., Сергєєва Н. В. (Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.).

«Фізика, 10 – 11 класи» (рівень стандарту та профільний рівень), навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. кол. під кер. Локтєва В. М.) (https://bit.ly/2UKCkWn).

Астрономія. За обранням програми «Фізика, 10 – 11 класи» (авт. кол. під кер. Локтєва В. М.) навчання астрономії здійснюється за програмою «Астрономія» (авт. кол. під кер. Яцківа Я. Я.). У такому разі у навчальному плані й відповідно у класному журналі зазначаються два предмети (окремо фізика і окремо астрономія); у додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти виставляються оцінки з двох предметів.

10-11 класи (біологія, хімія, географія, екологія) згідно з чинною

навчальною програмою,затвердженою наказом МОН України від 23.10.2017 №1407

Математика. Навчальна програма з математики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарт) наказ МОНУ від 23.10.2017 № 1407

 Фізична культура (10,11 класи) – Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 10 – 11 класи. Рівень стандарту

Інформатика (10-11 класи) – Навчальна програма (авт.  Бондаренко О. О., Ластовецький В. В., Пилипчук О. П., Шестопалов Є. А.)

 

Захист України - Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти 

10 – 11 класи, Рівень стандарту, 2022 (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698) 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено