Результати самооцінювання напрямку «ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ»

Вимога/правило напряму

Опис вимоги/правила за критеріями на підставі результатів проведених

спостережень, опитувань, вивчень

Рекомендації

НАПРЯМ ІІІ. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Вимога 3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів

Критерії 3.1.1.

Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність

За результатами вивчення самоаналізу педагогічними працівниками власної професійної діяльності та анкетування встановлено, що педагоги планують свою діяльність, розробляють календарно-тематичне планування (далі – КТП) відповідно до Державних стандартів, освітньої програми закладу, аналізують його та у разі потреби коригують.

Результати анкетування засвідчили, що найбільше педагогів під час розроблення КТП використовують джерела, що пропонуються фаховими виданнями, зокрема: усі педагоги ведуть календарно-тематичне планування відповідно до освітньої програми. 40,8% – фахові видання; 40,8% – інтернет-ресурси; 85,7% – рекомендації МОН; 67,3% – робота з колегами. 61% респондентів зазначили, що використовують власний досвід, аналізуючи при цьому результативність власної педагогічної діяльності.Усі учителі закладу освіти аналізують результативність власної педагогічної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей здобувачів освіти та враховують результати аналізу при подальшому плануванні роботи. Педагоги самостійно розробляють календарно-тематичні плани відповідно до державних стандартів загальної середньої освіти, навчальних програм, освітньої програми ліцею, вносять доречні корективи щодо обсягу годин на вивчення навчальних тем, можуть змінювати послідовність вивчення тем із урахуванням специфіки навчального матеріалу. При розробці календарно-тематичних планів враховується поглиблене вивчення окремих предметів і профільність класів.За підсумками навчального року, з урахуванням освітніх втрат, вчителі самостійно або спільно з колегами аналізують результативність календарно-тематичного планування, вносять необхідні корективи. У змісті календарно-тематичного планування наявні критерії оцінювання, види робіт, спрямовані на формування у учнів ключових компетентностей. Учителі гнучко реагують на потреби учасників освітнього процесу: визначають обсяг годин на вивчення навчальної теми, можуть коригувати послідовність вивчення тем у календарно-тематичному плані.

Вчителям:

З метою підвищення рівня педагогічної діяльності рекомендується у роботі педагогів більше використовувати інформацію фахових видань, спільних напрацювань. Надалі використовувати власний досвід та користуватись розробками з Інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмету.

Посилити індивідуальні підходи. Покращити формувальне оцінювання.

Здобувачам освіти:

Ознайомлення з КТП за допомогою системи  електронного журналу “нові знання”.

Батькам ознайомлення з темами календарно-тематичного планування для подальшої корекції, контролю та перевірки рівня засвоєння знань здобувачами освіти.

Критерій 3.1.2.

Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування в учнів ключових компетнтностей та умінь, спільних для всіх компетентностей

Під час проведення навчальних занять переважна більшість учителів формують наскрізні вміння, що відповідають віковим, фізіологічним та індивідуально-психологічним особливостям і потребам дітей, найпоширенішими серед яких є читання з розумінням, уміння критично і системно мислити, висловлювати власну думку в усній і письмовій формах, логічно обґрунтовувати власну позицію та співпрацювати з іншими, підтримувати однолітків, допомагати і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

У процесі спостережень за навчальними заняттями відстежувався розвиток і формування окремих ключових компетентностей: вільне володіння державною мовою (100%), інформаційно-комунікаційна, інтерактивна, розвивального навчання, особистісно орієнтованого навчання, саморозвитку – 79,2%, здатність спілкуватися іноземною мовами – 72%; математична – 62%; компетентність у галузі природничих наук, техніки та технологій – 79%; інноваційність – 45%; екологічна компетентність – 57%; інформаційно-комунікаційна – 73%; навчання впродовж життя – 92%; громадянська та соціальна – 64%; культурна – 85%, підприємливість та фінансова грамотність – 35%).

При відвідуванні навчальних занять, педагоги застосовують форми і методи роботи, спрямовані на розвиток і формування компетентностей, що виходять за межі однієї освітньої галузі, а на 45 % – здійснюють формування компетентностей у межах однієї освітньої галузі.
На більшості відвіданих навчальних занять учителі застосовують освітні технології, спрямовані на оволодіння учнями найпоширенішими у сучасному світі інформаційно-комунікаційними компетентностями та розвитком критичного мислення. Особистісно-орієнтоване, інтегроване, інтерактивне та розвивальне навчання, а також педагогіку партнерства. Не на всіх уроках застосовують технології, рівневу диференціацію, проблемне навчання та STEM технології. На відвіданих навчальних заняттях педагоги застосовують фронтальну (спільна діяльність класу для реалізації навчальних завдань) форму організації навчальної діяльності учнів, однак потребує інтенсифікації групова робота, робота у парах.

У 2024-2025 н.р. на базі закладу продовжив роботу пілотний проєкт НУШ у 8-В класі. Освітній процес у восьмому  пілотному класі та 5-7х класах в 2024-2025 н.р. здійснюється в очному форматі.

На початок І семестру усі здобувачі освіти були забезпечені електронними  пізніше паперовими форматами підручників з усіх навчальних предметів.

Також учасники освітнього процесу разом з вчителями стали учасниками апробації з 9 предметів, а саме: підручник «Українська мова. 8 клас» (авторки: Н.Б. Голуб, О.М. Горошкіна; Видавництво «Грамота», 2024) вчитель Маслова Ольга Анатоліївна, підручник «Українська література. 8 клас», (автори: Т.О. Яценко, В.І. Пахаренко, О.А. Слижук, І.А. Тригуб; Видавництво «Грамота», 2024) вчитель Маслова Ольга Анатоліївна, «Біологія», частина 1, навчальний посібник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Павло Балан, Олександр Козленко, Ольга Кулініч, Людмила Юрченко, Людмила Остапченко) вчитель Острадчук Оксана Анатоліївна, підручник «Географія. 8 клас» (автор: Т.Гільберг, А.Довгань, І.Савчук: Видавництво «Генеза», 2024) вчитель Андронатій Олена Анатоліївна, « Зарубіжна література» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти» (авт. Міляновська Н. Р., Міляновський Е. С., Сич Л. М.) (видавництво «Астон») вчитель Тимошенко Алла Євгеніївна, “Громадянська освіта. 8-й клас” (авт. Пометун О.І. та ін.) вчитель Любуня Вадим Васильович, Алгебра», підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Олександр Істер) вчитель Клєйманов Владислав Олександрович, «Геометрія», підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Олександр Істер) вчитель Клєйманов Владислав Олександрович, «Інформатика» навчальний посібник/частина підручника для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Бондаренко О. О., Ластовецький В.В., Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А.) вчитель Решетнік Ольга Олексіївна. За результами апробації усі вчителі дійшли висновку, що пропонують дані підручники до використання в освітньому процесі.

Вчителям:
– активне залучення новітніх технологій у освітньому процесі для оволодіння всіма ключовими компетентностями;
– виховувати любов до основ народної культури, національного виховання через вивчення історичної спадщини українського народу;
– подальший розвиток самозарадності в побуті, формування системного та критичного мислення у здобувачів освіти;
– залучення проєктних технологій для формування ключових компетентностей.

Здобувачам освіти:
досягнення вищого відсоткового рівня проаналізованих даних.
 

Батькам:
проведення бесід стосовно саморозвитку здобувачів освіти.

Критерій 3.1.3.

Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти (у разі потреби)

П’ятий рік поспіль учителі закладу результативно працюють у науково-педагогічному проєкті «Інтелект України». 9-А, 8-А, 7А, 6А, 5А - класні колективи, які  працюють у проєкті.

• Цілями базової середньої освіти в Проєкті визнано всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості й допитливості.
• Навчання в проєкті базується на компетентнісному й особистісно-діяльнісному підходах.

Класний керівник 9-А класу, Тимошенко Алла Євгеніївна, учителька зарубіжної літератури, учитель вищої категорії, учитель-методист.

2020-2025 роки  працює за програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (9А, 7А класи).

2021-2025 роки працює у 8В пілотному класі НУШ за новим Держстандартом  середньої школи.

З 2021 року є тренером–педагогом, що забезпечує впровадження Державного стандарту базової середньої освіти на засадах Концепції «Нова  українська школа» та проводить практичні заняття при КЗ ВАБО з учителями словесності Вінницької області.

У 2024 році пройшла навчання та отримала  сертифікат супервізора, що володіє компетентностями, які є спільними для кожної цільової групи (нормативно-правова, психологічна, емоційно-етична, компетентність педагогічного партнерства, прогностична, здатність до навчання впродовж життя), із здійснення супервізії у сфері загальної середньої освіти та забезпечуватиме реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти на засадах Концепції НУШ.

У 2025 році, як тренер НУШ у 7-9 класах, пройшла сертифіковане навчання, організоване ГС «Освіторія» за підтримки ЮНЕСКО та МОН України щодо планування навчальної діяльності, розробки програм та уроків відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти; формування ключових компетентностей та наскрізних умінь учнівства  7-9 класіву процесі навчання у мовно-літературній освітній галузі; впровадження ефективних методик та систем оцінювання, гармонізованих з Державним стандартом.

У 2024-2025 н.р.  взяла  участь у апробації підручників для 9-их класів НУШ, яка була проведена УІРО та МОН України. Отримала сертифікат  як спеціаліст, що був безпосереднім учасником процесу дослідження якості навчальної літератури та має навички фіксувати результати апробації та надавати рекомендації щодо покращення якості навчальної літератури.

Педагоги ліцею розробляються індивідуальні освітні траєкторії (складають завдання, перевіряють роботи, надають консультації, проводять оцінювання навчальних досягнень та відстежують їх результативність. 89% вчителів застосовують в освітньому процесі  сучасні форми та прийоми і методи навчання для кращого засвоєння матеріалу ,проводять консультації (54%), мають авторську методику у роботі з обдарованими учнями (58%) 

Вчителі надають підтримку учням, які потребують індивідуальної освітньої траєкторії. Разом з учнем, батьками вони розробляють індивідуальний план (індивідуальний графік), індивідуальну програму розвитку діяльності для учнів, у якій передбачено консультування, індивідуальну підтримку учнів, визначення часових рамок опанування навчального матеріалу, терміни та вимоги до оцінювання. Для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії використовуються також технології дистанційного та змішаного навчання. Відбувається відстеження результативності такої роботи. Різновидами індивідуального навчання є:

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти — це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками. У 2024-2025 н.р у закладі, згідно з заявами батьків, оформлено 35 учнів (І семестр) та стільки ж  учнів  у ІІ семестрі на індивідуальну форму навчання (сімейну/домашню). Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні, не нижчому за стандарти освіти, несуть батьки. Під час сімейного навчання важливим є рівень знань дитини, щоб вона не відставала від однолітків, а її знання відповідали рівню Держстандарту. Для цього учні проходять оцінювання не менше  двох разів у семестр. Як його проходити (онлайн чи офлайн) кожен заклад визначає самостійно. Ліцей сприяє організації процесу навчання. Учні на сімейній формі навчання мають отримувати шкільні підручники, консультації та допомогу вчителів  у вигляді консультацій.

Педагогічний патронаж, що передбачений для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати ліцей щодня, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або потребують навчання біля лікарняного ліжка.

У І семестр 2024-2025 н.р. оформлено 16 учнів  на індивідуальну форму навчання за станом здоров’я, у ІІ семестрі - 24 учні закладу. Педагогічний патронаж передбачає індивідуальний супровід вчителя для конкретного учня. Водночас велика увага приділяється самостійному опрацюванню матеріалу дитиною.

Педагогічні працівники постійно беруть участь у розробленні індивідуальних освітніх траєкторій для  учнів, які перебувають на індивідуальній формі навчання та ті, хто потребує дистанційної форми освіти , для учнів, які перебувають на довготривалому лікуванні для учнів, які випереджають своїх однолітків у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу , для учнів, які мають певні  нахили, інтереси та уподобання .

Передбачено консультування для учнів різних рівнів навченості, їхню індивідуальну підтримку, індивідуальні завдання окремим дітям, визначення освітньої мети відповідно до здібностей та академічних успіхів здобувачів освіти.

За результатами вивчення документації, проведеного опитування педагогічних працівників робимо висновок, що у своїй роботі вчителі формують і реалізують індивідуальні освітні траєкторії, зокрема для розвитку обдарованості здобувачів освіти. Учителі зазначили:

• прослідковують динаміку навчання здобувачів освіти з свого предмету 41,7%;
• аналізують рівень засвоєння 27,8%;
• вважають, що роблять на заняттях все важливе 16,7%;
• визначають сильні сторони учнів 11,1%;
• спостерігають і аналізують 1,4%.

Вони простежують індивідуальну освітню траєкторію за допомогою тестування, індивідуальних занять, спілкування із здобувачами освіти, диференціальний підхід у викладанні матеріалів предмету (курсу), через спілкування з батьками.

Педагоги використовують критерії оцінювання для своїх предметів:

• розробляють самостійно – 45,8%;
• використовують критерії розроблені іншими педагогами – 22,2%;
• використовують критерії запропоновані МОН – 93,1%.

На основі вчительського самоаналізу можна стверджувати, що педагогічні працівники разом із практичним психологом беруть участь у формуванні й реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів. Учителі ліцею  надають підтримку здобувачам освіти, які потребують індивідуальної освітньої траєкторії, зокрема для тих, що потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу), сімейної (домашньої) форми навчання та екстернату.

Вчителям: використовувати різні інноваційні методи, щоб знайти якісний та дієвий підхід до потреб здобувачів освіти через постійний аналіз та самовдосконалення своєї педагогічної діяльності.

Здобувачам освіти:

брати активну участь у дискусії та аналізі своїх навчальних потреб, шляхом бесід з учителями та батьками.

Батькам:

заохочувати дітей до активної реалізації особистих освітніх потреб.
 

Критерій 3.1.4.

Педагогічні працівники створюють та /або використовують освітні ресурси, електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, ведсайти, блоги тощо.

Педагогічні працівники закладу активно створюють та використовують освітні ресурси у своїй професійній діяльності. За результатами анкетування встановлено, що більшість педагогів поширює власний педагогічний досвід різними способами:

• створюють власні розробки — 73%;
• оприлюднюють власні електронні освітні ресурси — 31%
• представляють матеріали та виступають на засіданнях педагогічних рад,
• публікують інформацію на сайті закладу — 28%;
• діляться досвідом у професійних спільнотах і соціальних мережах — 38%;
• використовують освітні онлайн-платформи — 12%;
• публікують матеріали на вебсайті закладу освіти — 7%;
• розміщують публікації у фахових виданнях — 10%;
• ведуть блоги — 7,2%;
• співпрацюють з колегами у форматі спільної діяльності — 3,1%;
• не мають оприлюднених розробок — 31%.

Ці дані підтверджуються також результатами вивчення форм самоаналізу професійної діяльності педагогів. Переважна більшість учителів зазначає, що створюють електронні презентації, роздаткові матеріали, індивідуальні та групові завдання, тестові, контрольні, самостійні роботи, навчальні відео, вебінари та майстер-класи.

Вчителям:

активно брати участь у навчально-методичних розробках та їх поширенні на освітніх платформах.

Розвинути електронний банк матеріалів.

Критерій 3.1.5.

Педагогічні працівники
сприяють формуванню спільних цінностей у здобувачів освіти у процесі навчання,
виховання та розвитку

Учителі формують патріотизм, громадянські компетентності, толерантність. У Вінницькому гуманітарному ліцеї формується культура законів – 85%. Розвиваються здібності освітні, соціальну емпацію та толерантність – 85%. Розвивають у здобувачів освіти навички комунікації, командної роботи – 83%. Дотримуються гігієни, навчання – 85%. Спостереження за навчальними заняттями доводять, щопедпрацівники розвивають у здобувачів освіти загальнолюдські, громадянські комунікації та системи цінностей. Учні вміють комунікувати, працювати в команді, діють організовано, згрунтовано, схильні до самоорганізації. Також педагоги виховують патріотизм, повагу до державної мови, культури, законів. Переважна більшість занять присвячена інформаційно-комунікаційній технології, а також мультимедійній етиці та демонстраційному обладнанню екранів чи звукових засобів навчання, друкованих засобів, а також електронних освітніх ресурсів з використанням елементів медіаграмотності та критичного мислення. Вчителі в анкетах та самоаналізі своєї педагогічної діяльності включають до цього переліку тестові завдання, електронні презентації, сервіси, онлайн-ресурси та завдання для самостійного опрацювання. Згідно з вище сказаним, спостереження та опитування підтверджують, що педагоги при проведенні навчальних занять сприяють формувальню суспільних цінностей уздобувачів освіти, спрямовують зміст навчального матеріалу на виховання патріотизму, поваги до державної мови, українських культури, традицій та звичаїв.

Проводити заходи громадянської освіти,патріотичні форуми, заходи із розвитку критичного мислення

Критерій 3.1.6.
Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні (цифрові) технології в освітньому процесі.

Під час проведення навчальних занять та обов’язкових видів роботи для учнів, учителі розробляють та використовують інформаційні освітні ресурси. Формують власне портфоліо з авторських освітніх ресурсів. З метою впровадження технологій дистанційного та змішаного навчання, педагоги розробляють і використовують електронні освітні ресурси. На сайті закладу, сайтах професійних спільнот, у власних професійних блогах, фахових виданнях педагоги ліцею оприлюднюють, розроблені інформаційні ресурси, у такий спосіб відбувається процес поширення та обміну педагогічним досвідом. Освітні ресурси, які найчастіше створюють педагоги,  це розробки планів конспектів уроків та виховних заходів, календарних планів, додаткових інформаційних матеріалів, додаткових освітніх ресурсів для дистанційного навчання (презентації, відео, онлайн завдання, тестування, моніторинги, практичні лабораторні, проектні завдання. Більшість педагогічних працівників мають особисті електронні портфоліо, особисті веб сайти,   особисті професійні блоги. На сайті закладу в розділі атестація педагогічних працівників та в  інформаційній системі “Вчителі міста Вінниці” розміщені електронні портфоліо вчителів ліцею. Розпочато роботу історико-патріотичного клубу «Патріот» у телеграмі.

Вчителі володіють навичками використання комп’ютерних технологій в освітньому процесі, використовують у своїй роботі інформаційно-комунікаційні технології, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями. Під час проведення навчальних занять використовуються медіаресурси, можливості Інтернет-мережі.

Особисті сайти та блоги,  створені сайти кожним методичним об'єднанням, де розміщується  інформація для вчителів ліцею,  саме такий тип комунікації та співпраці обирають більшість освітян закладу. До педагогічних інструментів  педагогів ліцею  належать: онлайн конференції Meet, Zoom; створені Google форми, віртуальна дошка Padlet. У закладі створено Google середовище education та систему Google класів для організації асинхронного та синхронного режимів дистанційного  навчання. 35 педагогів закладу успішно завершили навчання за програмою the LEGO Foundation для сприяння всебічному розвитку дитини, зокрема, вмінь, необхідних для навчання протягом життя. Ключовим було становлення педагога-дизайнера, який прагне відійти від педагогіки шаблонування, копіювання та однієї правильної відповіді і готовий взяти у своїй професійній практиці за основу ігровий (діяльнісний) підхід. Учителі закладу використовують у роботі електронний журнал  “Нові знання”.

Педагогічні працівники закладу створюють та використовують освітні ресурси. Анкетування показало, що більшість педагогічних працівників поширює власний педагогічний досвід різними способами, а саме: створюють власні розробки (70%), оприлюднюють власні електронні освітні ресурси (24%), у матеріалах та виступах на засіданнях педагогічних рад, у публікаціях на сайті закладу освіти (22%), у професійних спільнотах і соціальних мережах (33%) та на освітніх онлайн платформах (18%), публікації на вебсайті закладу освіти (17%), у фахових виданнях (11%), у блогах (6,9%), діляться з колегами (1,4%), не мають оприлюднених розробок (40,3%). Це підтвердило вивчення форм самоаналізу власної професійної діяльності, у яких переважна більшість учителів вказала, що створюють електронні презентації, роздатковий дидактичний матеріал, індивідуальні та групові завдання, тестові завдання, контрольні та самостійні роботи, навчальні відеоматеріали.

Учителям:

активно брати участь у навчально-методичних розробках та їх поширенні на освітніх платформах

Вимога 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

Критерій 3.2.1.

Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікацій, в тому числі щодо методик роботи з особливими освітніми потребами.

Здійснюється ефективна кадрова політика, до викладацької діяльності залучені лише фахівці, які постійно підвищують свій професійний рівень. Використовуються онлайн-платформи для професійного самовдосконалення.

Педагогічні працівники постійно підвищують свій професійний рівень, використовуючи різноманітні форми підвищення кваліфікації, передачі педагогічного досвіду, а також самоосвіту. Цікавляться новими тенденціями у розвитку освіти. Отримані навички та компетентності застосовують у викладацькій діяльності. Систематично аналізують і оцінюють свою роботу з метою вдосконалення власної педагогічної майстерності. Вдосконалюють свої знання та навички взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами. Керівництвом здійснюється аналіз підвищення професійного розвитку педагогічних працівників. У закладі щорічно у вигляді електронної таблиці з доступом для всіх працівників закладу до 25 грудня складається “Річний план підвищення кваліфікації”.  Педагогічні  працівники протягом року формують електронну  базу сертифікатів, отриманих протягом календарного року.  Ті сертифікати, які потребують  схвалення педагогічною радою ліцею, подаються секретарю педради Масловій О.А. Щомісяця в закладі видається наказ про курси  з підвищення кваліфікації для педагогічних працівників. Для підвищення власного професійного рівня переважна більшість педагогічних працівників  приділяє увагу самоосвіті. Вчителі беруть участь у різноманітних вебінарах на освітніх платформах   “На урок”, “Прометеус”, “Всеосвіта”, “Едера” і  курсах Вінницької академії безперервної освіти. Завдяки проходженню курсів підвищення кваліфікації вчителі у своїй педагогічній діяльності  використовують  різні інструменти для організації дистанційного навчання з використанням різних освітніх платформ.

Педагоги закладу протягом 2024-2025 н.р. систематично підвищували свій професійний рівень. За результатами опитування актуальні платформи для підвищення кваліфікації педагогів ліцею:

• EdWay – Національна платформа професійного розвитку педагогічних працівників. Пропонує широкий вибір курсів, вебінарів та тренінгів з різних напрямків, включаючи цифрові технології, інклюзивну освіту та психоемоційну підтримку.
• Prometheus – Платформа онлайн-курсів, яка надає безкоштовні курси з медіаграмотності, академічної доброчесності, психологічної підтримки та інших актуальних тем. Освіта України+1dpl.drohobych.net+1
• EdEra – Освітня платформа, що пропонує курси з інклюзивної освіти, медіаграмотності, прав людини та інших напрямків. Освіта України
• Всеосвіта – Платформа для вчителів з вебінарами, онлайн-курсами, методичними матеріалами та інструментами для організації дистанційного навчання. kap.school.org.ua
• EdPro – Пропонує курси з використання програмного комплексу Mozaik у дистанційній освіті для вчителів різних предметів.
• Платформа індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагога – Надає можливість створити індивідуальний план професійного розвитку з урахуванням особистих потреб та графіку. platforma-teacher.com.ua

Основні напрями курсової перепідготовки педагогів ліцею відповідають вимогам:

• Цифрова грамотність та ІКТ-компетентності: курси з використання цифрових інструментів, онлайн-навчання, кібербезпека.edway.in.ua
• Інклюзивна освіта: створення безпечного та підтримуючого освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами.edway.in.ua
• Психологічна підтримка: курси з надання базової психологічної допомоги в умовах війни, підтримка психоемоційного стану учасників освітнього процесу.
• Медіаграмотність та інформаційна гігієна: розпізнавання дезінформації, критичне мислення, безпечне користування інформаційними ресурсами.dpl.drohobych.net
• Академічна доброчесність: формування культури доброчесності в освітньому середовищі.
• Нова українська школа (НУШ): реалізація нового Державного стандарту базової середньої освіти, впровадження інноваційних методик навчання. Google Sites.

Щорічно надаються рекомендації щодо оновлення переліку курсів педагогів ліцею, а саме: включити нові платформи, які з'явилися або стали популярними у 2024–2025 н.р.;

• Актуалізувати напрями підвищення кваліфікації: додати нові напрями, що відповідають сучасним викликам та потребам педагогів.
• Врахувати індивідуальні потреби педагогів: запропонувати курси, які відповідають особистим професійним цілям та інтересам вчителів.

Для зручності та ефективного планування професійного розвитку педагогів рекомендується скористатися платформою EdWay, яка надає можливість обрати курси за напрямками, формами навчання та іншими критеріями.

Розробити індивідуальні траєкторії розвитку педагогів.

Критерій 3.2.2.

Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь в освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти

Педагоги  закладу працюють над реалізацією різноманітних проектів:

Згідно з концептуальними засадами Нової української школи, продовжено у 2024/2025 н.р. організацію освітнього процесу за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України» (науковий керівник Гавриш І.В., лист ДСЯО від 06.08.2020 №01/01-23/929) у наступних класах ліцею: 5-А, 6-А, 7-А, 8-А, 9-А класи; (класні керівники - Овчаренко Н.П., Косолапова О.В., Острадчук О.А., Андронатій О.А., Тимошенко А.Є.). Також продовжено у 2024/2025 н.р. реалізацію інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої  освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» (наказ МОН України  від 02.04.2021 № 406): 8-В клас; (класний керівник – Клєйманов В.О.

Розширилась у 2024-2025 н.р. кількість учасників експериментального проекту CLIL «Викладання з елементами англійської мови» у 8-Г класі (керівник – Шмигун Г.В., Шкоропад К.М.). Загальну координацію проєктів здійснює директор закладу Скиба В.А., заступники директора: Воронецька В.В., Дудник О.Л., Шмигун Г.В., Коваль О.В. забезпечують дієвий контроль за якісною організацією освітнього процесу у класах, які функціонують в межах всеукраїнського пілотного експерименту, працюють за нетиповими навчальними програмами та науково-педагогічними проєктами.

Воронецька В.В. заступник директора з НВР, кандидат педагогічних наук, учитель вищої категорії, учитель- методист.

У 2024-2025 н.р. здійснювала координацію апробації підручників у пілотному 8-В класі НУШ.

Працювала протягом навчального року над питанням забезпечення внутрішньої системи якості освіти,  а саме здійснювала  організацію вивчення напрямку “Педагогічна діяльність педпрацівників”. У жовтені 2024 року проведено педраду на тему: “Новий професійний стандарт  учителя загальної середньої освіти. Особливості самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямком “педагогічна діяльність педагогічних працівників.” А також проведено семінар на тему “Кваліметрична модель та її реалізація у саморозвитку учителя” (березень 2025).

З 2021 року Воронецька В.В. є педагогом-тренером, що забезпечує впровадження Державного стандарту базової середньої освіти на засадах Концепції «Нова  українська школа» та проводить практичні заняття при КЗВО ВАБО з учителями ІСТОРІЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ Вінницької області.

У 2024 році пройшла навчання та отримала сертифікат експерта із сертифікації учителів суспільних дисциплін при ДСЯО, забезпечує реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти на засадах Концепції НУШ.

У 2024-2025 н.р. в онлайн режимі проходило вивчення практичного досвіду вчителів історії та громадянських дисциплін, учасників сертифікації (Чернігів, Полтава) за участі експерта Воронецької В.В.

У 2025 році, як тренер НУШ у 7-9 класах, пройшла сертифіковане навчання, організоване ГС «Освіторія» за підтримки ЮНЕСКО та МОН України щодо планування навчальної діяльності, розробки програм та уроків відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти; формування ключових компетентностей та наскрізних умінь учнівства  7-9 класіву процесі навчання у громадянській та суспільній  освітній галузі; впровадження ефективних методик та систем оцінювання, гармонізованих з Державним стандартом.

Доказом високого професіоналізму є участь у роботі журі:

• Брала участь у роботі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року -2025» у якості  журі обласного етапу конкурсу: Воронецька В.В. – номінація «історія».
• Член журі конкурсу, "Єднаймося, брати!"
• Участь у роботі журі 3-го обласного етапу Всеукраїнської олімпіади з  історії.
• Проводила  Всеукраїнські вебінари на платформі «На урок» , “Всеосвіта” на теми НУШ.
• Взяла участь у  тренінгу “Генератор ідей: навчання історії через дослідження”. Вінницький обласний молодіжний центр «Квадрат»
• Має переможців МАН- юніор у номінації “історія”
• Брала участь у Найбільшому освітянському фестивалі України
  ”Вчителі майбутнього” (Львів літо 2024)

Пройшли навчання при Державній службі якості освіти та отримали сертифікати експертів з інституційного аудиту учителі англійської мови: Вестлунд Тетяна Степанівна, Ковальчук Алла Павлівна, Гукал Ольга Олексіївна, Овсянкіна Лариса Миколаївна та Мельник Леся Михайлівна.

Вчителям забезпечувати власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації з допомогою різноманітних курсів, тренінгів, вебінарів, майстер-класів, приділяти більше уваги вибору курсів психологічного напрямку та інклюзивного, які сприятимуть відновленню особистих психологічних ресурсів учителя, розумінню вікових особливостей здобувачів освіти для ефективного робочого процесу.

Вимога 3.3. Налагодження співпраці із здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

Критерій 3.3.1.

Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства

На засадах відкритості, прозорості і доступності діють педагогічні працівники ліцею. Це було встановлено під час опитування здобувачів освіти. Їхня думка враховується та має значення в освітньому процесі. За результатами анкетування здобувачів освіти, думку 42% здобувачів освіти вислуховують і враховують під час навчання більшості навчальних предметів та інтегрованих курсів. Думку 35% школярів з окремих предметів, 20% вважаючі вчителі іноді можуть нав'язувати власну думку. Зворотній зв'язок педагог-учень у ліцеї реалізується як аргументація виставлених оцінок, прозорість критеріїв оцінювання, озвучили 100% респондентів. Аналіз допущених помилок 92%, визначення шляхів покращення результатів 84%, заохочення, мотивація до кращого навчання 89%. У понад 75% вказано запобігання проявам дискримінації. Педагоги проводять інформаційно-роз'яснювальну роботу. Понад 90% власним прикладом проявляють толерантне ставлення та взаємоповагу. Створюють в класі атмосферу рівності, доброзичливості, сприятливий мікроклімат 98%. Щодо навчальних досягнень здобувачів освіти майже всі педагоги, згідно з анкетуванням, забезпечують шляхом проведення індивідуальних бесід, батьківських зборів, виховних, позашкільних та позакласних заходів. Результати спостережень за навчанням та самоаналіз педагогів показали, що більшість вчителів використовують інтерактивні форми роботи, що спрямовані на формування партнерської командної взаємодії зі здобувачами освіти. Педагоги проявляють доброзичливість, толерантність, справедливість, позитивне ставлення та спонукають до відкритого, щирого діалогу. Справедливо ставляться до кожної особистості, поважають цілі запити інтереси учнів, їх гідність. Для батьків школярів є рівноправними учасниками освітнього процесу, спільно з якими вони визначають мету, завдання, проблеми та залучають їх до активного обговорення та розв'язання освітніх завдань. Переважно більшість вчителів сприймають думку учнів, їх погляди, заохочують лідерство, свободу думки, співпрацюють між собою, активно взаємодіють на принципи взаємоповаги, мотивують учнів до комунікації та креативного розв'язання проєктних, освітніх та комунікативних завдань. Для комунікації з учнями переважна більшість педагогів використовує спільноти соцмереж, сервіси відеоконференції Zoom, Google Meet та телефонний режим.

Вчителям створювати в класі атмосферу рівності, доброзичливості, взаємоповаги, проводити антибулінгові практики та інформаційну роз'яснювальну роботу, заохочувати здобувачів освіти до навчання, запобігати проявам булінгу та дискримінації, створювати атмосферу доброзичливості та співпраці.

Здобувачам освіти не боятись висловлювати власну думку в разі виникнення суперечливих ситуацій, просити пояснень своєї позиції, вміти аргументовано відстоювати власну думку.

Критерій 3.3.2.

Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв'язок

У ліцеї реалізуються заходи, що передбачають конструктивну комунікацію педагогів з батьками ліцеїстів. У стратегії розвитку закладу в річному плані роботи включено заходи для налагодження комунікацій. Зокрема, залучення батьків до загальношкільних, позакласних виховних заходів, спортивних змагань, конкурсів, ярмарок. Ліцеї сприяє здоров'ю. У закладі діють внутрішні вайбер-групи та інформаційний сайт, створену рубрику «Оголошення», інформаційна прозорість, інформація для батьків. На думку батьків, співпраця відбувається у різноманітних формах. Батьківські зустрічі – 78%, індивідуальне спілкування з класним керівником – 89%, групи у соцмережах – 39%, інформаційний сайт закладу – 38%, інтерактивні платформи – 5%. Все це сприяє налагодженню партнерських взаємин між педагогами закладу та батьками здобувачів освіти. Цю думку підтвердили і педагоги, і учні, та батьки під час анкетування. Майже 89% батьків під час анкетування зазначили, що завжди отримують зворотній зв'язок від учителів. Особливо відзначили комфорт використання електронного журналу «Нові знання».

Критерій 3.3.3.

У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва та інших форм професійної співпраці

 У ліцеї забезпечено в стратегії та річному плані роботи наставництв, організовано роботу професійних спільнот, діяльність яких передбачає різні форми взаємодії. Працюють творчі групи, проводяться майстер-класи, семінари, тренінги, вебінари, водночас здійснюється взаємовідвідування навчальних занять, практикується наставництво. За результатами анкетування 96% педагогів задоволені або переважно задоволені освітнім середовищем та онумовими праці в закладі, 85% вважають сприятливим психологічний мікроклімат колективі, 15% вважають, що співпраця переважно є ситуативною, близько 4% не завжди задоволені співпрацею даній галузі.

Педагогічні працівники формують і підтримують партнерські взаємини між собою. Постійно співпрацюють, діляться знаннями, використовують взаємовідвідування навчальних занять з метою покращення якості викладання. Проблеми, які виникають, систематично вирішуються, командна співпраця є ефективною. У закладі освіти діє інститут наставництва. Власний педагогічний досвід учителі  переважно поширюють у професійних спільнотах, соціальних мережах , через  матеріали до   виступів на семінарах  та конференціях.

В закладі для молодих педагогів організовано педагогічну інтернатуру, створено Школу молодих вчителів “Надія”, яку очолює Вестлунд Т.С. У 2024-2025 навчальному році в закладі працювало 2 молодих педагога: Тормашев К.В.  та Воронецький О.В.

Адміністрація закладу та наставники надавали всебічну допомогу молодим педагогам у плануванні роботи, підготовці до уроків, виховних та інших заходів, у самоосвітній діяльності, веденні обов’язкової шкільної документації, підвищенні теоретичного та науково-методичного рівня молодих спеціалістів, їх професійної майстерності. Робота з молодими педагогами була спланована в річному плані закладу, були складені плани роботи з ними, плани самоосвіти, за кожним молодим вчителем, були закріплені досвідчені наставники, організовано взаємовідвідування уроків, позаурочних заходів, їх аналіз та самоаналіз. Бесіди, зустрічі з молодими спеціалістами, відвідування їх уроків, виховних заходів, перевірка документації, свідчать про те, що молоді вчителі є добросовісними та відповідальними, мають хорошу теоретичну підготовку, серйозно ставляться до своєї справи.

Для прискорення процесу адаптації молодих спеціалістів до освітньої діяльності в ліцеї протягом 2024-2025 н.р. було проведено 4 засідання МО ШМВ. Згідно з планом роботи закладу на 2024-2025 навчальний рік та з метою розвитку творчої активності, професійного зростання, особистісного становлення, самовдосконалення та самореалізації молодих учителів, демонстрації їхніх творчих надбань, методичних знахідок в закладі протягом другого тижня  травня 2025 року було проведено Тиждень  молодих педагогів «Особиста траєкторія педагогічного розвитку фахівця», запланований звіт інтернів на педагогічній раді у травні-червні, проведено.

Вчителям сприяти адаптації молодих спеціалістів у колективі, а також проходження інтернатури, спільно спланувати роботу молодих спеціалістів із наставником, підтримувати педагогічні умови, які б сприв'яли мотивації молодих професіоналів, організувати співпрацю і взаємодію між молодими та досвідченими педагогами, сприяти взаємовідвідуванню уроків, прищеплювати молодим спеціалістам корпоративну культуру.

Вимога 3.4. Організація педагогічної діяльності на засадах академічної доброчесності

Критерій 3.4.1.

Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової творчої діяльності дотримуються академічної доброчесності

Результати анкетування та спостереження підтверджують, що педагогічні працівники Вінницького гуманітарного ліцею здебільшого дотримуються принципів академічної доброчесності, усвідомлюють її важливість та активно поширюють ці цінності серед учасників освітнього процесу.

Зокрема:98% респондентів зазначили, що здійснюють просвітницьку роботу серед здобувачів освіти та батьків щодо академічної доброчесності;

понад 48% педагогів спостерігають за дотриманням доброчесності через індивідуальні бесіди, роботу з батьками, застосування диференційованих завдань, що унеможливлюють списування;

73% здійснюють онлайн-нагляд, зокрема через включення камер під час дистанційного навчання для запобігання використанню сторонніх джерел;

49% вчителів завжди вказують джерела інформації та перевіряють її достовірність під час використання у навчальному процесі;

45% педагогів зазначили, що оцінюють результати навчання об'єктивно та неупереджено;вчителі створюють креативні та творчі завдання, які унеможливлюють списування та використання сторонніх матеріалів.

Ці заходи сприяють формуванню свідомої культури академічної доброчесності серед учасників освітнього процесу та забезпечують якісний, чесний і прозорий освітній процес у ліцеї.

Учителям продовжити власним прикладом знайомити учнів з основними правилами дотримання авторського права та академічної доброчесності, оцінювати результати навчання об'єктивно і неупереджено, складати завдання, які унеможливлюють списування, здобувачам освіти усвідомлення важливості дотримання академічної доброчесності та протидія списуванню і порушення правил академічної доброчесності, батькам проводити регулярні бесіди щодо важливості дотримання академічної доброчесності та особисто демонструвати використання критеріїв доброчесності.

 Критерій 3.4.2.

Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти

Потребує вдосконалення робота щодо впровадження академічної доброчесності під час уроків ліцеїстів, оскільки 46% здобувачів освіти зазначають, що з ними регулярно проводять бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності. 42% — нерегулярно, а на начале учебного года — 17%. Існує потреба в профілактичній роботі щодо попередженняя, списування і порушення правил академічної доброчесності з батьками та учнями. Неприпустимість списування та плагіату необхідно вказувати джерела інформації, які використовуються здобувачами освіти. При опитуванні педагогів були отримані наступні результати:

• Знайомлю здобувачів освіти з основами авторського права 48,5%.
• Проводжу бесіди щодо дотримання академічної доброчесності 92%.
• На уроках даю такі завдання, які унеможливлюють списування 48%.
• Використовую методичні розробки для формування основ академічної доброчесності 29%. Вважаю це зайвим 2%.
• Контролюю 1,4%.

Педагогічні працівники намагаються демонструвати власним прикладом неухильність дотримання академічної доброчесності. При цьому проявляють неупередженість і об'єктивність оцінювання здобувачів освіти на підставі чітких прозорих критеріїв оцінювання навчальних досягнень, які розміщені на сайті закладу, у класних кабінетах. А також класні керівники згідно з освітньою програмою здійснюють 1 раз на 2 місяці просвітницьку роботу щодо дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти під час освітнього процесу. У ліцеї була проведена педагогічна рада для здобувачів освіти за участі батьків та учнів присвячена темі академічної доброчесності, а також налагодження партнерських взаємовідносин між учасниками освітнього процесу. Більшість педагогічних працівників пройшли навчання «Академічна доброчесність» на освітній платформі Edera, «На урок», «Всеосвіта», «Освіторія» та інші.

Вчителям знайомити здобувачів освіти з основами авторського права, програмними продуктами антиплагіат, проводити бесіди щодо дотримання академічної доброчесності, складати завдання, що унеможливлюють списування, використовувати методичні розробки для формування основ академічної доброчесності

Вимога/правило

Рівень освітньої діяльності

3.1.

Достатній

3.2.

Достатній

3.3.

Достатній

3.4.

Достатній

За напрямом 3: Достатній